“А Сам Бог миру нехай повністю освятить вас” (1 Сол. 5:23). ВУС 299.1
Христос говорить про істину як про захований на полі скарб, і якщо людина хоче оволодіти ним, то повинна старанно шукати. На полі об'явлення заховані недосліджені Христові багатства... Кожну ділянку цього поля об'явлення потрібно ретельно та наполегливо досліджувати, щоб старанний шукач міг отримати нагороду — дорогоцінне каміння істини, яке знову здобуде відповідне обрамлення в Плані викуплення. Заглиблюйтеся в копальні істини. Якщо ви візьметеся за вивчення Письма в розкаянні душі, з покірним і сприйнятливим духом, нагородою вам стануть багаті дорогоцінні скарби... ВУС 299.2
У вченнях Христа чітко окреслена доктрина про Святого Духа. Яка це велика тема для роздумів! Яке підбадьорення вона несе! Якими скарбами істини збагатив Він знання Своїх учнів, розкривши їм учення про Святого Духа, Утішителя! Ісус зупинився на цій темі, щоб втішити Своїх учнів перед великим випробуванням, яке їм невдовзі треба було пережити, щоб підбадьорити їх у великому розчаруванні... ВУС 299.3
Однак хоч Христос і відкрив нам так багато про Святого Духа, як мало розмірковують про Нього в церквах! Ім'я та присутність Святого Духа переважно залишаються знехтуваними, хоч Божественний вплив відіграє таку важливу роль у вдосконаленні християнського характеру... ВУС 299.4
Господь дарував нам Божественне керівництво, завдяки якому ми можемо пізнавати Його волю... Усі, хто перебуває під керівництвом Святого Духа, з надією дивляться за завісу, куди ввійшов заради нас Ісус. Вони досліджують Писання з великою ревністю і шукають світла та знань, які б направляли їх серед труднощів і небезпек на кожному кроці їхнього шляху... ВУС 299.5
Для щирого розбитого серця істина є істиною; і якщо їй дозволити, то вона освятить душу й перетворить характер за Божественним зразком... Хто усвідомлює, яку роботу має здійснювати як представник Христа, той ходитиме тихо й трепетно перед Богом, дивлячись на Ісуса — Проводиря та Вершителя нашої віри. Такі люди не наважаться покладатися на самих себе, запалювати власний вогонь і ходити в іскрах цього вогню, бо Господь сказав, що всі, хто так чинить, зазнають страждань. Господь довірив Своєму народові скарби священної істини (Ознаки часу, 14 серпня 1893 р.). ВУС 299.6