“Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною” (Псал. 50:5). ВУС 302.1
Якщо душа бажає очиститися, облагородитися та приготуватися до життя в небесних оселях, їй слід засвоїти два уроки — урок самопожертви та урок самовладання. Одним ці уроки даються легше, ніж іншим, бо Господь навчає їх простим методом, м'яко та з любов'ю. Іншим необхідно вчитися повільно, через страждання, аби вогонь очищення позбавив їхні серця від гордощів та самовпевненості, від земних пристрастей і себелюбства, щоб виявилося справжнє золото характеру та через благодать Христову вони стали переможцями. Божа любов зміцнить душу, і завдяки заслугам Христової крові ми зможемо залишитися неушкодженими у вогні спокус і випробувань; проте ніхто не зможе нам допомогти, крім Христа — нашої Праведності, Який став нам мудрістю, і освяченням, і викупленням. ВУС 302.2
Істинне освячення — це не більше й не менше, як любити Бога всім серцем, непорочно ходити в Його заповідях і постановах. Освячення — це не емоція, а небесний принцип, який підкоряє всі пристрасті й бажання владі Божого Духа; і здійснюється воно через нашого Господа та Спасителя. ВУС 302.3
Хибне освячення не прославляє Бога, а веде всіх, хто вважає себе освяченими, до піднесення та прославлення самих себе. Будь-який наш досвід, радісний чи сумний, який не відображає Христа і не вказує на Нього як на джерело досвіду, не є істинним християнським досвідом. ВУС 302.4
Коли Святий Дух сіє в душі Божу благодать, її власник наповнюється покірливістю й починає шукати товариства тих, хто говорить про небесне. Тоді Дух являє нам Христа і те, що належить Йому, прославляючи не одержувача, а Подателя. Тому, якщо ви маєте священний мир Христа в серці, ваші уста наповняться хвалою й подякою Богові. Ваші молитви, ваше виконання свого обов'язку, ваше людинолюбство, ваше самозречення не будуть темою ваших роздумів чи бесід, але ви будете звеличувати Того, Хто віддав Себе за вас, коли ви були ще грішниками. Ви скажете: “Я віддаю себе Ісусові. Я знайшов Того, про Кого писали Мойсей у Законі та пророки”. Прославляючи Його, ви знайдете дорогоцінні благословення, і вся хвала та слава за здійснене через вас вознесуться Богові (Ознаки часу, 19 травня 1890 р.). ВУС 302.5