Go to full page →

2 квітня. Два сини ВУС 105

“Один чоловік мав двох синів. І прийшовши до першого, сказав: Сину, іди попрацюй сьогодні у винограднику! Він у відповідь сказав: Не хочу! А пізніше, розкаявшись, пішов. Підійшовши до другого, сказав так само. Той у відповідь прорік: Я іду, пане, — але не пішов. Котрий із двох виконав волю батька?” (Матв. 21:28-31). ВУС 105.1

У цій притчі син, котрий відмовився піти, символізував собою язичницький світ, а той, що сказав: “Іду”, — уособлював фарисеїв. Христос щойно очистив храм від тих, хто опоганив його забороненою торгівлею. Божественність засяяла крізь людське тіло, і народ побачив з'явлення слави й сили Бога... Коли Він прямував до Єрусалима, натовп стелив свій одяг на Його шляху й усипав Його дорогу пальмовими гілками, голосно віддаючи Йому хвалу: “Осанна Синові Давидовому!” Хоч радісний натовп, злякавшись священиків і правителів, не наважився провести Ісуса своїми гучними привітаннями до самих воріт храму, проте їхній спів підхопили діти, котрі в храмі голосно прославляли Бога й вигукували: “Осанна Синові Давидовому!”... ВУС 105.2

Язичницький світ прийняв істину, а ті, хто мав таке велике світло й такі чудові переваги, кому були даровані як матеріальні, так і духовні благословення, відкинули вістку спасіння. Вони вважали себе Божим народом. Ці люди сказали: “Ідемо, Пане”, але самі не виконували волю Отця... ВУС 105.3

Коли небесне запрошення досягло вашого слуху, чи відповіли ви: “Так, Господи, я вірю в істину”? Проте чи не показали ви своїми вчинками, що це не так? Чи прийняли ви істину у своє серце? Чи заволоділа вашою душею її перетворювальна сила? Чи проникла її освячувальна благодать у ваш характер? Як це відбулося з вами?.. ВУС 105.4

У кожного є можливість сказати: “Я виконуватиму накази мого Капітана до останньої букви, до тями чи до безтями... Я запитуватиму: ‘Що мені наказано? У чому полягає мій обов'язок? Що велить мені Вчитель?.. Який мій стан перед Богом?’” Як тільки налагодимо правильні взаємини з Богом, ми зрозуміємо наш обов'язок і виконуватимемо його, не думаючи про те, що зроблене нами добро дає нам право на спасіння... ВУС 105.5

Питання не в тому, як вам встояти в день лиха або в якийсь момент у майбутньому. Питання в тому, в якому стані ваша душа сьогодні. Чи вийдете ви сьогодні на працю? (Рев'ю енд Геральд, 9 квітня 1889 р.). ВУС 105.6