Людина була створена не для того, щоб жити самотньо, вона мала стати істотою соціальною. Без дружнього спілкування чудові пейзажі та захопливі заняття в Едемському саду не змогли б принести повного щастя. Навіть спілкування з ангелами не змогло б задовольнити потреби людини в симпатії та спілкуванні. Не було нікого подібного до людини, кого б вона любила і хто любив би її. ЛЗ 9.4
Бог Сам створив для Адама супутницю. Він дав йому помічницю, таку, як він, яка могла б стати його другом, розділити з ним кохання та симпатію. Єва була створена з ребра Адама, а це означало, що вона не буде керувати ним, як голова, і не буде знехтувана, як нижча істота, але стоятиме поруч із ним як рівна йому, він же кохатиме й захищатиме її. Як частина чоловіка, кістка від його кістки, тіло від його тіла, вона була його другим “я”, засвідчуючи тісний зв'язок і ніжну прив'язаність, які мали існувати в таких взаєминах. “Адже ніхто ніколи свого тіла не зненавидів, але годує і гріє його, як і Христос Церкву” (Ефес. 5:29). “Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, — і стануть вони одним тілом” (Бут. 2:24). ЛЗ 10.1
Ритуал першої шлюбної церемонії звершив Бог. Тому засновником інституту сім'ї є Сам Творець Всесвіту. “Шлюб у всіх хай буде у великій пошані” (Євр. 13:4). ЛЗ 10.2
Шлюб був одним з перших подарунків Бога людині й однією з двох установ, які Адам після падіння взяв із собою за ворота раю. Коли люди визнають Божественні принципи стосовно цього питання, шлюб стає благословенням, він зберігає чистоту і щастя людського роду, задовольняє його соціальні, фізичні, інтелектуальні та моральні потреби. ЛЗ 10.3
Коли Творець поєднав руки святої пари [Адама і Єви] в шлюбі, говорячи: “Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, — і стануть вони одним тілом” (Бут. 2:24), Він промовив ці слова для всіх дітей Адама. ЛЗ 10.4
Те, що Сам Предвічний Отець оголосив благом, є законом великого благословення і розвитку для людини. ЛЗ 10.5
Нехай залицяння завжди тривають у вашому шлюбі. ЛЗ 11.1
Не промовляйте жодного слова, не звершуйте жодного вчинку, яких ви не бажали б, щоб їх побачили святі ангели і записали в небесних книгах. Ваше око має дивитися винятково на Божу славу. Серце має бути наповнене тільки чистими, освяченими почуттями, гідними послідовників Ісуса Христа, піднесеними за своєю природою і більше небесними, ніж земними. Усе, що відрізняється від цього, принижує і руйнує стосунки; шлюб не може бути святим і чесним в очах святого Бога, якщо він побудований не на високих принципах Святого Письма. ЛЗ 11.2
Нехай цей час дошлюбних залицянь продовжується й у подружньому житті. ЛЗ 11.3