Go to full page →

Буття 49 УПО — Буття 49

1 І покликав Яків усіх синів своїх та й промовив: Зберіться, а я сповіщу вам, що вас спіткає наприкінці днів. УПО — Буття 49:1

2 Зійдіться та слухайте ви, сини Якова, і прислухайтеся до Ізраїля, вашого батька! УПО — Буття 49:2

3 Рувиме, ти мій перворідний, моя міць і початок ти сили моєї, верх величности й верх ти могутности! УПО — Буття 49:3

4 Ти пінився був, як вода, та не втримаєшся, бо ти увійшов був на ложе свойого отця, і збезчестив його, на постелю мою ти піднявся! УПО — Буття 49:4

5 Симеон і Левій то брати, їхня зброя знаряддя насильства. УПО — Буття 49:5

6 Хай до їхньої змови не входить душа моя, і нехай не прилучиться слава моя до їх зборів, бо вони в своїм гніві людину забили, а в своїй самоволі вола копит позбавили... УПО — Буття 49:6

7 Проклятий гнів їхній, бо сильний, та їхня лютість, тяжка бо вона! Поділю їх я в Якові, і їх розпорошу в Ізраїлі! УПО — Буття 49:7

8 О Юдо, похвалять тебе твої браття! Рука твоя на шиї твоїх ворогів, сини батька твого тобі вклоняться. УПО — Буття 49:8

9 Юда лев молодий! Ти, мій сину, вертаєшся з здобичі: прихиливсь він, поклався як лев й як левиця, зведе хто його? УПО — Буття 49:9

10 Не відійметься берло від Юди, ані з його стегон законодавець, аж прийде Примиритель, що Йому буде послух народів. УПО — Буття 49:10

11 Він прив'язує до винограду свого молодого осла, а до вибраної виноградини сина ослиці своєї. Він одежу свою буде прати в вині, а шату свою в виноградній крові! УПО — Буття 49:11

12 Від вина він зробивсь мутноокий, а від молока білозубий. УПО — Буття 49:12

13 Завулон буде мешкать над берегом морським, над берегом тим, де стають кораблі, а границя його до Сидону. УПО — Буття 49:13

14 Іссахар то костистий осел, що лежить між кошарами. УПО — Буття 49:14

15 І побачив він спокій, що добрий, та землю, що стала приємна, і він нахилив свої плечі, щоб нести, і став працювать на податок. УПО — Буття 49:15

16 Дан буде судить свій народ, як один із Ізраїльських родів. УПО — Буття 49:16

17 Дан буде вужем при дорозі, змією отруйливою при шляху, що п'яти коневі кусає, і його верхівець позад себе впаде. УПО — Буття 49:17

18 Спасіння від Тебе чекаю, о Господи! УПО — Буття 49:18

19 Ґад на нього юрба нападатиме, та він нападе на їх п'яти. УПО — Буття 49:19

20 Асир його хліб буде ситий, і він буде давати присмаки царські. УПО — Буття 49:20

21 Нефталим вільна ланя, він прекрасні слова видає. УПО — Буття 49:21

22 Йосип вітка родюча, вітка родючая над джерелом, її віття по муру спинається. УПО — Буття 49:22

23 І огірчили його та з луку стріляли, і зненавиділи були стрільці його. УПО — Буття 49:23

24 Та зостався міцним його лук, і стали пружні рамена його рук, від рук Сильного Якового, звідти Пастир, Твердиня синів Ізраїлевих. УПО — Буття 49:24

25 Проси ти від Бога, свойого Отця, і Він допоможе тобі, і проси Всемогутнього і Він благословить тебе благословенням небес, що на висоті, благословенням безодні, що долі лежить, благословеннями перс та утроби. УПО — Буття 49:25

26 Благословення батька твого стали сильніші від благословення батьків моїх, аж до пожаданих висот віковічних. Нехай вони будуть на голову Йосипову, на маківку вибраного з-поміж братів своїх! УПО — Буття 49:26

27 Веніямин хижий вовк: вранці їсть він ловитву, а на вечір розділює здобич. УПО — Буття 49:27

28 Оце всі дванадцять племен Ізраїлевих, і те, що говорив їм батько їх. І він поблагословив їх, кожного за благословенням його поблагословив їх. УПО — Буття 49:28

29 І він наказав їм, і промовив до них: Я прилучаюся до своєї рідні... Поховайте мене при батьках моїх у печері, що на полі Ефрона хіттеянина, УПО — Буття 49:29

30 у тій печері, що на полі Махпели, що навпроти Мамре в ханаанській землі, яке поле купив був Авраам від Ефрона хіттеянина на володіння для гробу. УПО — Буття 49:30

31 Там поховано Авраама й жінку його Сарру, там поховали Ісака та його жінку Ревеку, і там поховав я Лію. УПО — Буття 49:31

32 Поле й печера, що на нім, то добуток від синів Хета. УПО — Буття 49:32

33 І закінчив Яків заповіта синам своїм, і втягнув свої ноги до ліжка, та й спочив. І він прилучився до своєї рідні. УПО — Буття 49:33