1 Хліб свій пускай по воді, бо по багатьох днях знов знайдеш його. УПО — Екклезіяста 11:1
2 Давай частку на сім чи й на вісім, бо не знаєш, яке буде зло на землі. УПО — Екклезіяста 11:2
3 Коли переповняться хмари дощем, то виллють на землю його. А коли деревина на південь впаде чи на північ, залишиться на місці, куди деревина впаде. УПО — Екклезіяста 11:3
4 Хто вважає на вітер, не буде той сіяти, а хто споглядає на хмари, не буде той жати. УПО — Екклезіяста 11:4
5 Як не відаєш ти, яка то путь вітру, як кості зростають в утробі вагітної, так не відаєш ти чину Бога, що робить усе. УПО — Екклезіяста 11:5
6 Сій ранком насіння своє, та й під вечір хай не спочиває рука твоя, не знаєш бо ти, котре вийде на краще тобі, оце чи оте, чи обоє однаково добрі. УПО — Екклезіяста 11:6
7 І світло солодке, і добре очам сонце бачити, УПО — Екклезіяста 11:7
8 і коли б людина жила й довгі роки, хай за всіх їх вона тішиться, і хай пам'ятає дні темряви, бо їх буде багато, усе, що надійде, марнота! УПО — Екклезіяста 11:8
9 Тішся, юначе, своїм молодецтвом, а серце твоє нехай буде веселе за днів молодощів твоїх! І ходи ти дорогами серця свого й видінням очей своїх, але знай, що за все це впровадить тебе Бог до суду! УПО — Екклезіяста 11:9
10 Тому жени смуток від серця свого, і віддаляй зле від тіла твого, бо й дитинство, і рання життєва зоря то марнота! УПО — Екклезіяста 11:10