1 Слово Господнє, що було до морешетського Михея за днів Йотама, Ахаза та Єзекії, Юдиних царів, яке він бачив на Самарію та Єрусалим. УПО — Михея 1:1
2 Почуйте оце, всі народи, послухай, ти земле та все, що на ній! і хай буде за свідка на вас Господь Бог, Господь з храму святого Свого! УПО — Михея 1:2
3 Бо Господь ось виходить із місця Свого, і Він сходить і ступає по висотах землі. УПО — Михея 1:3
4 І топляться гори під Ним, і тануть долини, мов віск від огню, мов ті води, що ллються з узбіччя. УПО — Михея 1:4
5 Усе це за провинення Якова, за гріхи дому Ізраїля. Хто провинення Якова, чи ж не Самарія? А хто гріх дому Юдиного, чи ж не Єрусалим? УПО — Михея 1:5
6 І зроблю Самарію руїною в полі, за місце садити виноград, і повикидаю в долину каміння її, і відкрию основи її. УПО — Михея 1:6
7 І потовчені будуть усі її ідоли, всі ж дарунки її за розпусту попалені будуть в огні, і всіх бовванів її Я віддам на спустошення. Бо зібрала вона від дарунків за блуд, і на подарунки за блуд це повернеться. УПО — Михея 1:7
8 Над оцим голоситиму я та ридатиму, ходитиму босий й нагий, заводити буду, немов ті шакали, і буду тужити, як струсі! УПО — Михея 1:8
9 Бо рани її невигойні, бо це аж до Юди прийшло, воно досягло аж до брами народу Мого, аж до Єрусалиму. УПО — Михея 1:9
10 Цього не оголошуйте в Ґаті, і плакати не плачте, качайтесь по поросі в Бет-Леафрі. УПО — Михея 1:10
11 Переходь собі ти, о мешканко Шафіру, нага, осоромлена, вже бо не вийде мешканка Цаанану, голосіння Бет-Гаецелу не дасть вам спинитися в ньому. УПО — Михея 1:11
12 Бо мешканка Мароту чекала добра, та до єрусалимської брами зійшло оце лихо від Господа. УПО — Михея 1:12
13 Запряжи баскі коні до воза, мешканко Лахішу! Ти початок гріха для сіонської доньки, бо знайшлись серед тебе провини Ізраїлеві, УПО — Михея 1:13
14 тому то даси розводові листи на Морешет-Ґат. Доми Ахзіва омана для Ізраїлевих царів. УПО — Михея 1:14
15 Спроваджу тобі ще спадкоємця Я, о мешканко Мареші, Аж по Адуллам прийде слава Ізраїля. УПО — Михея 1:15
16 Зроби собі лисину та острижися за синів своїх любих, пошир свою лисину, мов ув орла, бо пішли на вигнання від тебе вони! УПО — Михея 1:16