Go to full page →

Матвія 18 УПО — Матвія 18

1 Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: Хто найбільший у Царстві Небеснім? УПО — Матвія 18:1

2 Він же дитину покликав, і поставив її серед них, УПО — Матвія 18:2

3 та й сказав: Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне! УПО — Матвія 18:3

4 Отже, хто впокориться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім. УПО — Матвія 18:4

5 І хто прийме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене. УПО — Матвія 18:5

6 Хто ж спокусить одне з цих малих, що вірують в Мене, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, і його потопити в морській глибині... УПО — Матвія 18:6

7 Від спокус горе світові, бо мусять спокуси прийти; надто горе людині, що від неї приходить спокуса! УПО — Матвія 18:7

8 Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний. УПО — Матвія 18:8

9 І коли твоє око тебе спокушає його вибери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної. УПО — Матвія 18:9

10 Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із малих цих; кажу бо Я вам, що їхні Анголи повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі. УПО — Матвія 18:10

11 Син бо Людський прийшов, щоб спасти загинуле. УПО — Матвія 18:11

12 Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблудить, то чи він не покине дев'ятдесятьох і дев'ятьох у горах, і не піде шукати заблудлої? УПО — Матвія 18:12

13 І коли пощастить відшукати її, поправді кажу вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох незаблудлих. УПО — Матвія 18:13

14 Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих малих. УПО — Матвія 18:14

15 А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, ти придбав свого брата. УПО — Матвія 18:15

16 А коли не послухає він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків. УПО — Матвія 18:16

17 А коли не послухає їх, скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, хай буде тобі, як поганин і митник! УПО — Матвія 18:17

18 Поправді кажу вам: Що тільки зв'яжете на землі, зв'язане буде на небі, і що тільки розв'яжете на землі, розв'язане буде на небі. УПО — Матвія 18:18

19 Ще поправді кажу вам, що коли б двоє з вас на землі погодились про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, станеться їм від Мого Отця, що на небі! УПО — Матвія 18:19

20 Бо де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, там Я серед них. УПО — Матвія 18:20

21 Петро приступив тоді та запитався Його: Господи, скільки разів брат мій може згрішити проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз? УПО — Матвія 18:21

22 Ісус промовляє до нього: Не кажу тобі до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи! УПО — Матвія 18:22

23 Тим то Царство Небесне подібне одному цареві, що захотів обрахунок зробити з своїми рабами. УПО — Матвія 18:23

24 Коли ж він почав обраховувати, то йому привели одного, що винен був десять тисяч талантів. УПО — Матвія 18:24

25 А що він не мав із чого віддати, наказав пан продати його, і його дружину та діти, і все, що він мав, і заплатити. УПО — Матвія 18:25

26 Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: Потерпи мені, я віддам тобі все! УПО — Матвія 18:26

27 І змилосердився пан над рабом тим, і звільнив його, і простив йому борг. УПО — Матвія 18:27

28 А як вийшов той раб, то спіткав він одного з своїх співтоваришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопивши його, він душив та казав: Віддай, що ти винен! УПО — Матвія 18:28

29 А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: Потерпи мені, і я віддам тобі! УПО — Матвія 18:29

30 Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язниці його, аж поки він боргу не верне. УПО — Матвія 18:30

31 Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своєму панові все, що було. УПО — Матвія 18:31

32 Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: Рабе лукавий, я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене. УПО — Матвія 18:32

33 Чи й тобі не належало змилуватись над своїм співтоваришем, як і я над тобою був змилувався? УПО — Матвія 18:33

34 І прогнівався пан його, і катам його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу. УПО — Матвія 18:34

35 Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця свого їхніх прогріхів. УПО — Матвія 18:35