1 І сталось, що Він у суботу ввійшов був до дому одного з фарисейських старшин, щоб хліба спожити, а вони назирали за Ним. УПО — Луки 14:1
2 І ото перед Ним був один чоловік, слабий на водянку. УПО — Луки 14:2
3 Ісус же озвався й сказав до законників та фарисеїв: Чи вздоровляти в суботу годиться чи ні? УПО — Луки 14:3
4 Вони ж мовчали. А Він, доторкнувшись, уздоровив його та відпустив... УПО — Луки 14:4
5 І сказав Він до них: Коли осел або віл котрогось із вас упаде до криниці, то хіба він не витягне зараз його дня суботнього? УПО — Луки 14:5
6 І вони не могли відповісти на це. УПО — Луки 14:6
7 А як Він спостеріг, як вони собі перші місця вибирали, то сказав до запрошених притчу: УПО — Луки 14:7
8 Коли хто покличе тебе на весілля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто поважніший за тебе з покликаних, УПО — Луки 14:8
9 і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: Поступися цьому місцем! І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє... УПО — Луки 14:9
10 Але як ти будеш запрошений, то приходь, і сідай на останньому місці, щоб той, хто покликав тебе, підійшов і сказав тобі: Приятелю, сідай вище! Тоді буде честь тобі перед покликаними з тобою. УПО — Луки 14:10
11 Хто бо підноситься буде впокорений, а хто впокоряється той піднесеться. УПО — Луки 14:11
12 А тому, хто Його був покликав, сказав Він: Коли ти справляєш обід чи вечерю, не клич друзів своїх, ні братів своїх, ані своїх родичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, і буде взаємна відплата тобі. УПО — Луки 14:12
13 Але, як справляєш гостину, клич убогих, калік, кривих та сліпих, УПО — Луки 14:13
14 і будеш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі, віддасться ж тобі за воскресіння праведних! УПО — Луки 14:14
15 Як почув це один із отих, що сиділи з Ним при столі, то до Нього сказав: Блаженний, хто хліб споживатиме в Божому Царстві! УПО — Луки 14:15
16 Він же промовив до нього: Один чоловік спорядив був велику вечерю, і запросив багатьох. УПО — Луки 14:16
17 І послав він свого раба часу вечері сказати запрошеним: Ідіть, бо вже все наготовано. УПО — Луки 14:17
18 І зараз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу тебе, вибач мені! УПО — Луки 14:18
19 А другий сказав: Я купив собі п'ять пар волів, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач мені! УПО — Луки 14:19
20 І знов інший сказав: Одружився ось я, і через те я не можу прибути. УПО — Луки 14:20
21 І вернувся той раб і панові своєму про все розповів. Розгнівавсь господар тоді, та й сказав до свого раба: Піди швидко на вулиці та на завулки міські, і приведи сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих. УПО — Луки 14:21
22 І згодом раб повідомив: Пане, сталося так, як звелів ти, та місця є ще. УПО — Луки 14:22
23 І сказав пан рабові: Піди на дороги й на загороди, та й силуй прийти, щоб наповнився дім мій. УПО — Луки 14:23
24 Кажу бо я вам, що жаден із запрошених мужів тих не покуштує моєї вечері... Бо багато покликаних, та вибраних мало! УПО — Луки 14:24
25 Ішло ж з Ним багато людей. І, звернувшись, сказав Він до них: УПО — Луки 14:25
26 Коли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, той не може буть учнем Моїм! УПО — Луки 14:26
27 І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, той не може бути учнем Моїм! УПО — Луки 14:27
28 Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й видатків не вирахує, чи має потрібне на виконання, УПО — Луки 14:28
29 щоб, коли покладе він основу, але докінчити не зможе, усі, хто побачить, не стали б сміятися з нього, УПО — Луки 14:29
30 говорячи: Чоловік цей почав будувати, але докінчити не міг... УПО — Луки 14:30
31 Або який цар, ідучи на війну супроти царя іншого, перше не сяде порадитися, чи спроможен він із десятьма тисячами стріти того, хто йде з двадцятьма тисячами проти нього? УПО — Луки 14:31
32 Коли ж ні, то, як той ще далеко, шле посольство до нього та й просить про мир. УПО — Луки 14:32
33 Так ото й кожен із вас, який не зречеться усього, що має, не може бути учнем Моїм. УПО — Луки 14:33
34 Сіль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим приправити її? УПО — Луки 14:34
35 Ні на землю, ні на гній не потрібна вона, її геть викидають. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає! УПО — Луки 14:35