1 І сказав Він до учнів Своїх: Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони! УПО — Луки 17:1
2 Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одного з малих цих! УПО — Луки 17:2
3 Уважайте на себе! Коли провиниться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому. УПО — Луки 17:3
4 І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: Каюся, вибач йому! УПО — Луки 17:4
5 І сказали апостоли Господу: Додай Ти нам віри! УПО — Луки 17:5
6 А Господь відказав: Коли б мали ви віру, хоч як зерно гірчичне, і сказали шовковиці цій: Вирвися з коренем і посадися до моря, то й послухала б вас! УПО — Луки 17:6
7 Хто ж із вас, мавши раба, що оре чи пасе, скаже йому, як він вернеться з поля: Негайно йди та сідай до столу? УПО — Луки 17:7
8 Але чи ж не скаже йому: Приготуй що вечеряти, і підпережись, і мені прислуговуй, аж поки я їстиму й питиму, а потому ти сам будеш їсти та пити? УПО — Луки 17:8
9 Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав? УПО — Луки 17:9
10 Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були! УПО — Луки 17:10
11 І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то проходив поміж Самарією та Галілеєю. УПО — Луки 17:11
12 І, коли входив до одного села, перестріли Його десять мужів, слабих на проказу, що стали здалека. УПО — Луки 17:12
13 І голос піднесли вони та й казали: Ісусе, Наставнику, змилуйсь над нами! УПО — Луки 17:13
14 І, побачивши їх, Він промовив до них: Підіть і покажіться священикам! І сталось, коли вони йшли, то очистились... УПО — Луки 17:14
15 Один же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога. УПО — Луки 17:15
16 І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самарянин був... УПО — Луки 17:16
17 Ісус же промовив у відповідь: Чи не десять очистилось, а дев'ять же де? УПО — Луки 17:17
18 Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця? УПО — Луки 17:18
19 І сказав Він йому: Підведися й іди: твоя віра спасла тебе! УПО — Луки 17:19
20 А як фарисеї спитали Його, коли Царство Божеє прийде, то Він їм відповів і сказав: Царство Боже не прийде помітно, УПО — Луки 17:20
21 і не скажуть: Ось тут, або: Там. Бо Божеє Царство всередині вас! УПО — Луки 17:21
22 І сказав Він до учнів: Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Людського, та не побачите... УПО — Луки 17:22
23 І скажуть до вас: Ось тут, чи: Ось там, не йдіть, і за ним не біжіть! УПО — Луки 17:23
24 Бо як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський. УПО — Луки 17:24
25 А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього... УПО — Луки 17:25
26 І, як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського: УПО — Луки 17:26
27 їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу; прийшов же потоп, і всіх вигубив. УПО — Луки 17:27
28 Так само, як було за днів Лотових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували; УПО — Луки 17:28
29 того ж дня, як Лот вийшов із Содому, огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив. УПО — Луки 17:29
30 Так буде й того дня, як Син Людський з'явиться! УПО — Луки 17:30
31 Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не злазить. Хто ж на полі, так само нехай назад не вертається, УПО — Луки 17:31
32 пам'ятайте про Лотову дружину! УПО — Луки 17:32
33 Хто дбатиме зберегти свою душу, той погубить її, а коли хто погубить, той оживить її. УПО — Луки 17:33
34 Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на одному ліжкові: один візьметься, а другий полишиться. УПО — Луки 17:34
35 Дві молотимуть разом, одна візьметься, а друга полишиться. УПО — Луки 17:35
36 Двоє будуть на полі, один візьметься, а другий полишиться! УПО — Луки 17:36
37 І казали вони Йому в відповідь: Де, Господи? А Він відказав їм: Де труп, там зберуться й орли... УПО — Луки 17:37