1 А як заколот стих, то Павло скликав учнів, і, потішивши та попрощавшись із ними, вибрався йти в Македонію. УПО — Дії 20:1
2 Перейшовши ж ті сторони та підбадьоривши їх довгим словом, прибув до Геллади, УПО — Дії 20:2
3 і прожив там три місяці. А як він захотів був відплинути в Сирію, то змову на нього вчинили юдеї, тому він узяв думку вертатись через Македонію. УПО — Дії 20:3
4 Разом із ним пішов Сопатер Піррів із Верії, Аристарх та Секунд із Солуня, і Гай дерв'янин, і Тимофій, а з азійців Тихик та Трохим. УПО — Дії 20:4
5 Вони відбули наперед, і нас дожидали в Троаді. УПО — Дії 20:5
6 А ми відпливли із Филипів по святах Опрісноків, і прибули днів за п'ять у Троаду до них, де сім день прожили. УПО — Дії 20:6
7 А дня першого в тижні, як учні зібралися на ламання хліба, Павло мав промову до них, бо вранці збирався відбути, і затягнув своє слово до півночі. УПО — Дії 20:7
8 А в горниці, де зібралися ми, було багато світел. УПО — Дії 20:8
9 Юнак же один, Євтих на ім'я, сидів на вікні. Його обгорнув міцний сон, бо задовго Павло промовляв, і він сонний хитнувся, і додолу упав із третього поверху, і підняли його мертвого... УПО — Дії 20:9
10 Зійшов же Павло та до нього припав, і, обнявши його, проказав: Заспокойтесь, бо душа його в ньому! УПО — Дії 20:10
11 А вернувшись, він хліб переломив і спожив, і бесіду довго точив, аж до досвітку, потім відбув. УПО — Дії 20:11
12 А хлопця живим привели, і зраділи немало. УПО — Дії 20:12
13 А ми наперед пішли до корабля, та в Асс попливли, щоб звідти забрати Павла, бо він так ізвелів, сам бажаючи пішки піти. УПО — Дії 20:13
14 А коли він із нами зійшовся в Ассі, ми взяли його та прибули в Мітілену. УПО — Дії 20:14
15 І, відплинувши звідти, ми назавтра пристали навпроти Хіосу, а другого дня припливли до Самосу, наступного ж ми прибули до Мілету. УПО — Дії 20:15
16 Бо Павло захотів поминути Ефес, щоб йому не баритися в Азії, бо він квапився, коли буде можливе, бути в Єрусалимі на день П'ятдесятниці. УПО — Дії 20:16
17 А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви. УПО — Дії 20:17
18 І, як до нього вони прибули, він промовив до них: Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебував, УПО — Дії 20:18
19 і служив Господеві з усією покорою, і з рясними слізьми та напастями, що спіткали мене від юдейської змови, УПО — Дії 20:19
20 як нічого корисного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в домах. УПО — Дії 20:20
21 І я свідчив юдеям та гелленам, щоб вони перед Богом покаялись, та ввірували в Господа нашого Ісуса Христа. УПО — Дії 20:21
22 І ось тепер, побуджений Духом, подаюсь я в Єрусалим, не відаючи, що там трапитись має мені, УПО — Дії 20:22
23 тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайдани та муки чекають мене... УПО — Дії 20:23
24 Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчити дорогу свою та служіння, яке я одержав від Господа Ісуса, щоб засвідчити Євангелію благодаті Божої. УПО — Дії 20:24
25 І ось я знаю тепер, що обличчя мого більш не будете бачити всі ви, між якими ходив я, проповідуючи Царство Боже... УПО — Дії 20:25
26 Тому дня сьогоднішнього вам свідкую, що я чистий від крови всіх, УПО — Дії 20:26
27 бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу! УПО — Дії 20:27
28 Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив єпископами, щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він. УПО — Дії 20:28
29 Бо я знаю, що як я відійду, то ввійдуть між вас вовки люті, що отари щадити не будуть... УПО — Дії 20:29
30 Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою... УПО — Дії 20:30
31 Тому то пильнуйте, пам'ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безперестань навчав зо слізьми ось три роки. УПО — Дії 20:31
32 А тепер доручаю вас Богові та слову благодаті Його, Який має силу будувати та дати спадщину, серед усіх освячених. УПО — Дії 20:32
33 Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав... УПО — Дії 20:33
34 Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною. УПО — Дії 20:34
35 Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слабим, та пам'ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: Блаженніше давати, ніж брати! УПО — Дії 20:35
36 Проказавши ж оце, він навколішки впав, та й із ними всіма помолився. УПО — Дії 20:36
37 І знявсь між усіма плач великий, і вони припадали на Павлову шию, і його цілували... УПО — Дії 20:37
38 А найтяжче вони сумували з-за слова, яке він прорік, що не бачитимуть більш обличчя його. І вони провели його до корабля. УПО — Дії 20:38