1 А коли постановлено, щоб відплинули ми до Італії, то віддано Павла та ще деяких інших ув'язнених сотникові, Юлієві на ім'я, з полку Августа. УПО — Дії 27:1
2 І посідали ми на корабля адрамітського, що пливсти мав біля місць азійських, та й відчалили. Із нами був Арістарх македонець із Солуня. УПО — Дії 27:2
3 А другого дня ми пристали в Сидоні. До Павла ж Юлій ставивсь по-людському, і дозволив до друзів піти, та їхньої опіки зазнати. УПО — Дії 27:3
4 А вирушивши звідти, припливли ми до Кіпру, бо вітри супротивні були. УПО — Дії 27:4
5 Коли ж переплинули море, що біля Кілікії й Памфілії, то ми прибули до Лікійської Міри. УПО — Дії 27:5
6 І там сотник знайшов корабля олександрійського, що плинув в Італію, і всадив нас на нього. УПО — Дії 27:6
7 І днів багато помалу пливли ми, і насилу насупроти Кніду приплинули, а що вітер нас не допускав, попливли ми додолу на Кріт при Салмоні. УПО — Дії 27:7
8 І коли ми насилу минули його, то припливли до одного місця, що зветься Доброю Пристанню, недалеко якого знаходиться місто Ласея. УПО — Дії 27:8
9 А як часу минуло багато, і була вже плавба небезпечна, бо минув уже й піст, то зачав Павло радити, УПО — Дії 27:9
10 говорячи їм: О мужі! Я бачу, що буде плавба з перешкодами та з великим ущербком не лиш для вантажу й корабля, але й для наших душ. УПО — Дії 27:10
11 Та сотник довіряв більше стерничому та власникові корабля, ніж тому, що Павло говорив. УПО — Дії 27:11
12 А що пристань була на зимівлю невигідна, то більшість давала пораду відплинути звідти, щоб, як можна, дістатись до Фініка, і перезимувати в пристані крітській, неприступній західнім вітрам із півдня та з півночі. УПО — Дії 27:12
13 А як вітер південний повіяв, то подумали, що бажання вони досягли, тому витягли кітви й попливли покрай Кріту. УПО — Дії 27:13
14 Але незабаром ударив на них рвачкий вітер, що зветься евроклідон. УПО — Дії 27:14
15 А коли корабель був підхоплений, і не міг противитись вітрові, то йому віддались ми й понеслися. УПО — Дії 27:15
16 І наїхали ми на один острівець, що Клавдою зветься, і човна насилу затримати змогли. УПО — Дії 27:16
17 Коли ж його витягли, то засобів допомічних добирали й корабля підв'язали. А боявшись, щоб не впасти на Сірт, поспускали вітрила, і носилися так. УПО — Дії 27:17
18 А коли зачала буря міцно нас кидати, то другого дня стали ми розвантажуватись, УПО — Дії 27:18
19 а третього дня корабельне знаряддя ми повикидали власноруч. УПО — Дії 27:19
20 А коли довгі дні не з'являлось ні сонце, ні зорі, і буря чимала на нас напирала, то останню надію ми втратили, щоб нам урятуватись... УПО — Дії 27:20
21 А як довго не їли вони, то Павло став тоді серед них і промовив: О мужі, тож треба було мене слухатися та не відпливати від Кріту, і обминули б були ці терпіння та шкоди. УПО — Дії 27:21
22 А тепер вас благаю триматись на дусі, бо ні одна душа з вас не згине, окрім корабля. УПО — Дії 27:22
23 Бо ночі цієї з'явився мені Ангол Бога, Якому належу й Якому служу, УПО — Дії 27:23
24 та і прорік: Не бійся, Павле, бо треба тобі перед кесарем стати, і ось Бог дарував тобі всіх, хто з тобою пливе. УПО — Дії 27:24
25 Тому то тримайтесь на дусі, о мужі, бо я вірую Богові, що станеться так, як було мені сказано. УПО — Дії 27:25
26 І ми мусимо наткнутись на острів якійсь. УПО — Дії 27:26
27 А коли надійшла чотирнадцята ніч, і ми носились по Адріятицькому морю, то десь коло півночі стали домислюватись моряки, що наближуються до якоїсь землі. УПО — Дії 27:27
28 І, запустивши оливницю, двадцять сяжнів знайшли. А від'їхавши трохи, запустити оливницю знову, і знайшли сяжнів п'ятнадцять. УПО — Дії 27:28
29 І боявшись, щоб не натрапити нам на скелясті місця, ми закинули чотири кітві з корми, і благали, щоб настав день. УПО — Дії 27:29
30 А коли моряки намагались утекти з корабля, і човна спускали до моря, вдаючи, ніби кітви закинути з носа хочуть, УПО — Дії 27:30
31 то сказав Павло сотникові й воякам: Як вони в кораблі не зостануться, то спастись ви не зможете! УПО — Дії 27:31
32 Тоді вояки перерізали мотузи в човна, і дали йому впасти. УПО — Дії 27:32
33 А коли розвиднятися стало, то благав Павло всіх, щоб поживу прийняти, і казав: Чотирнадцятий день ось сьогодні без їжі ви перебуваєте, очікуючи та нічого не ївши. УПО — Дії 27:33
34 Тому то благаю вас їжу прийняти, бо це на рятунок вам буде, бо жадному з вас не спаде з голови й волосина! УПО — Дії 27:34
35 А промовивши це, узяв хліб та подякував Богові перед усіма, і, поламавши, став їсти. УПО — Дії 27:35
36 Тоді всі піднеслись на дусі, і, стали поживу приймати. УПО — Дії 27:36
37 А всіх душ нас було в кораблі двісті сімдесят шість. УПО — Дії 27:37
38 І як наїлись вони, то стали полегшувати корабля, викидаючи збіжжя до моря. УПО — Дії 27:38
39 А коли настав день, то вони не могли розпізнати землі, одначе затоку якусь там угледіли, що берега плаского мала, до якого й вирішили, як можна, приплисти з кораблем. УПО — Дії 27:39
40 Підняли тоді кітви, і повкидали до моря, і порозв'язували поворозки в стерна, і вітрило мале за вітром поставили, та й покерували до берега. УПО — Дії 27:40
41 Та ось ми натрапили на місце, що мало з обох сторін море, і корабель опинивсь на мілкому: ніс загруз й позоставсь нерухомий, а корма розбивалася силою хвиль... УПО — Дії 27:41
42 Вояки ж були змовилися повбивати в'язнів, щоб котрийсь не поплив і не втік. УПО — Дії 27:42
43 Але сотник хотів урятувати Павла, і заборонив їхній намір, і звелів усім тим, хто пливати вміє, щоб скакали та перші на берег виходили, УПО — Дії 27:43
44 а інші хто на дошках, а хто на чімбудь з корабля. І таким чином сталось, що всі врятувались на землю! УПО — Дії 27:44