1 Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий! УПО — 1Коринтянам 13:1
2 І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо! УПО — 1Коринтянам 13:2
3 І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного! УПО — 1Коринтянам 13:3
4 Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, УПО — 1Коринтянам 13:4
5 не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, УПО — 1Коринтянам 13:5
6 не радіє з неправди, але тішиться правдою, УПО — 1Коринтянам 13:6
7 усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! УПО — 1Коринтянам 13:7
8 Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується. УПО — 1Коринтянам 13:8
9 Бо ми знаємо частинно, і пророкуємо частинно; УПО — 1Коринтянам 13:9
10 коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне. УПО — 1Коринтянам 13:10
11 Коли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче. УПО — 1Коринтянам 13:11
12 Отож, тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як і пізнаний я. УПО — 1Коринтянам 13:12
13 А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов! УПО — 1Коринтянам 13:13