Як послідовники Христа ми повинні дбати, щоб своїми словами допомагати один одному та підбадьорювати один одного в християнському житті. Нам потрібно значно більше, ніж ми це робимо, розповідати про дорогоцінні приклади з нашого досвіду (Наочні уроки Христа, c. [338]). ХС 296.3
Церква має потребу у свіжих, живих досвідах членів, які мають постійне спілкування з Богом. Сухі, черстві свідчення та молитви, в яких немає Христа, не допоможуть людям. Якби кожний, хто вважає себе дитиною Божою, був сповнений віри, світла й життя, яке чудове свідчення було б дане тим, хто приходить почути істину! А скільки душ могли б навернутися до Христа! (Свідчення для Церкви, т. 6, c. [64]). ХС 296.4
Наше свідчення про Його вірність — це вибраний Небом засіб для явлення Христа світові. Ми маємо підтверджувати Його благодать, відкриту через святих мужів давнини, однак найбільш ефективним буде свідчення нашого власного досвіду. Якщо в нас помітна дія Божественної сили, ми стаємо Божими свідками. Життя кожної людини унікальне й неповторне, також і її досвід суттєво відрізняється від інших. Бог бажає, щоб до Нього підносилася хвала, позначена нашою власною індивідуальністю. Ці дорогоцінні визнання, висловлені на славу Його благодаті та підтверджені хрестоподібним життям, мають нездоланну силу, що діє для спасіння душ (Служіння зцілення, c. [100]). ХС 297.1