Go to full page →

Співчуття і товариськість ХС 325

У кожній галузі Божої справи є потреба в чоловіках і жінках, які співчувають людському горю й нещастю. Однак таке співчуття зустрічається рідко (Рев'ю енд Геральд, 6 травня 1890 р.). ХС 325.1

Нам потрібно більше христоподібного співчуття не тільки до тих, які видаються нам бездоганними, але співчуття до бідних, стражденних, які ведуть боротьбу, часто помиляються, грішать і каються, зазнають спокус, і зневіряються. Ми повинні йти до наших ближніх розчуленими їхніми слабкостями, подібно до нашого милостивого Первосвященика (Служителі Євангелія, c. [141]). ХС 325.2

Ми як народ багато втрачаємо через брак співчуття й товариськості. Хто говорить про незалежність і замикається в собі, займає не ту позицію, котру призначив для нього Бог. Ми — діти Божі, залежні одне від одного. Бог і людство мають вимоги щодо нас. Ми всі повинні виконати свою роль у цьому житті. Саме належний розвиток соціальних елементів у нашій природі приводить нас до гармонійних відносин з нашими братами та приносить щастя в наших зусиллях благословляти інших (Свідчення для Церкви, т. 4, c. [71, 72]). ХС 325.3

Спаситель був гостем у фарисея. Він приймав запрошення як бідних, так і багатих, і за Своїм звичаєм пов'язував усе побачене з уроками Істини (Наочні уроки Христа, c. [219]). ХС 325.4