В останній серйозній роботі братиме участь мало великих мужів. Вони самодостатні, незалежні від Бога, і Він не може їх використати. У Господа є вірні слуги, котрі виявлять себе в час потрясіння й випробування. Це дорогоцінні душі, нині приховані від людського погляду, котрі не схилили коліна перед Ваалом. Вони не мали того світла, котре з усією силою свого блиску осяює вас. Але під грубуватою, непривабливою зовнішністю може відкритися чисте сяйво правдивого християнського характеру. Удень ми дивимося на небо, проте не бачимо зір. Вони є там, на небозводі, але око не може побачити їх. А вночі ми споглядаємо їх у справжньому блиску. ХС 64.3
Недалекий той час, коли для кожної душі прийде випробування... Тоді в церкві золото буде відділене від шлаку. Справжня побожність буде явно вирізнятися від показної та позірної. Не одна зірка, блиском якої ми захоплювалися, згасне тоді в темряві. Полова, неначе хмарина, буде винесена вітром, навіть з тих місць, де ми бачимо тік з добірною пшеницею. Усі, хто вбирає на себе ризи святині, не зодягнувшись у Христову праведність, постануть у ганьбі своєї наготи (Свідчення для Церкви, т. 5, c. [80, 81]). ХС 65.1