Go to full page →

7 липня. Істинне багатство БМ 214

“Благословення Господнє — воно збагачає, і смутку воно не приносить з собою” (Прип. 10:22). БМ 214.4

Багато людей заздрило популярності та славі Соломона, вважаючи, що він найщасливіший з усіх людей. Але серед усієї тієї показної пишноти людина, якій усі заздрили, насправді потребувала найбільшого співчуття. На його обличчі лежала тінь відчаю. Уся пишність, яка оточувала його, — була для нього глузуванням над його душевними стражданнями і болем при думці про марно прожите життя, проведене в пошуках щастя через потурання І задоволення всіх своїх примх (Біблійний коментар АСД, т. 2, c. [1030]. Коментар Е. Уайт). БМ 214.5

У добробуті криється небезпека. Упродовж віків багатство та слава загрожували скромності й духовності. Порожню чашу нести неважко, але з якою обережністю необхідно поводитися з чашею, наповненою по вінця. Горе і нещастя викликають сум, однак найнебезпечнішим для духовного життя є благополуччя. Якщо людина не підкорятиметься постійно Божій волі, якщо вона не освячена істиною, добробут неодмінно породить у ній самовпевненість. БМ 215.1

У “долині приниження”, де люди покладаються на Бога й дозволяють Йому навчати та крок за кроком провадити їх, існує відносна безпека. Але люди, котрі посідають високе становище й володіють блискучою мудрістю, перебувають у найбільшій небезпеці. Якщо ці особистості не зроблять Бога своєю опорою, вони неодмінно впадуть. БМ 215.2

Де заохочуються гордощі й честолюбство, там спотворюється життя, оскільки гордість, не відчуваючи ні в чому потреби, закриває серце людини перед невичерпними благословеннями Неба. Хто ставить собі за мету самопрославлення, той позбавляє себе благодаті Божої, завдяки якій людина осягає найбільший скарб і справжню радість. Але той, хто усе віддає, працюючи для Христа, побачить виконання обітниці: “Благословення Господнє — воно збагачає, і смутку воно не приносить з собою” (Пророки і царі, c. [59, 60]). БМ 215.3

Усі гріхи й надмірності Соломона зводяться до однієї великої помилки — він перестав покладатися на мудрість Бога і ходити перед Ним у покорі (Біблійний коментар АСД, т. 2, c. [1031]. Коментар Е. Уайт). БМ 215.4