“Вірний у найменшому — і у великому вірний” (Луки 16:10; див. також 2 Цар. 19:19-21). БМ 243.1
Бог звелів Іллі помазати замість себе іншого пророка. “Єлисея, Шафатового сина… помажеш на пророка замість себе” (1 Цар. 19:16), — сказав Він; виконуючи це повеління, Ілля пішов шукати Єлисея… БМ 243.2
Батько Єлисея був заможним селянином; він і його родина, незважаючи на загальне відступництво, не схилили коліна перед Ваалом. Це була оселя, у якій шанували Бога, а дотримання віри стародавнього Ізраїлю було правилом щоденного життя. Саме в такому середовищі минули дитячі роки Єлисея. У тиші сільського життя, навчаючись від Господа та природи, займаючись корисною працею, він призвичаївся до простоти, послуху батькам і Богові, що зробило його гідним високого становища в майбутньому. БМ 243.3
На пророче служіння Єлисей був покликаний саме тоді, коли разом із батьковими слугами орав поле. Він завжди охоче брався за будь-яку роботу. У ньому вдало поєднувалися здібності керівника з лагідністю людини, готової служити іншим. Незважаючи на свою спокійну, м'яку вдачу, він був енергійним і непохитним. БМ 243.4
Єлисею були притаманні чесність, вірність, любов до Бога та страх Господній. Завдяки скромній щоденній праці він досяг цілеспрямованості та благородства характеру, постійно зростаючи в благодаті й пізнанні. Виконуючи разом з батьком звичайні щоденні обов'язки по господарству, він навчився співпрацювати з Богом. БМ 243.5
Виявляючи вірність у малому, Єлисей готувався до більшої відповідальності. Завдяки практичному досвіду він з дня на день ставав дедалі більш придатним для важливої і благородної діяльності… Ніхто не знає намірів Господа, коли Він ставить людину в ті чи інші обставини, однак усі можуть бути впевненими, що вірність у малому робить людей придатними до вищих обов'язків. Кожний наш учинок відкриває характер, і лише того, хто, виконуючи щоденні обов'язки, виявився “працівником бездоганним”, Бог може вшанувати вищим служінням (Пророки і царі, c. [217, 218]). БМ 243.6