“І розповів я їм про руку Бога мого, що вона добра до мене… І сказали вони: ‘Станемо й збудуємо!’ І зміцнили вони руки свої на добре діло” (Неем. 2:18; див. також Неем. 2:9-20). БМ 290.3
Серце чоловіка, який прийшов здалеку, стискалося при вигляді зруйнованих укріплень його улюбленого Єрусалима. Чи не таким є стан Христової Церкви в очах небесних ангелів? Подібно до мешканців Єрусалима, ми звикли до існуючого зла і часто миримося з ним, не намагаючись що-небудь змінити. Але як на це беззаконня реагують істоти, огорнуті Божественним світлом? Чи не сумують вони, подібно до Неемії, побачивши зруйновані стіни і спалені вогнем ворота? (Біблійний коментар АСД, т. 3, c. [1136]. Коментар Е. Уайт). БМ 290.4
Неемія отримав царські повноваження, згідно з якими мешканці міста повинні були співпрацювати з ним у відбудові міських мурів, але він не бажав застосовувати отриману ним владу. Він прагнув завоювати довіру та співчуття народу, знаючи, що лише єдність сердець і рук відіграватиме важливу роль у майбутній роботі (Пророки і царі, c. [637]). БМ 291.1
Сьогодні Церква потребує “Неемій”, мужів, які не тільки можуть молитися і проповідувати, але чиї молитви і проповіді підкріплені рішучою й енергійною цілеспрямованістю… Успіх, який супроводжував зусилля Неемії, показує, чого можна досягти молитвою, вірою і мудрою енергійною діяльністю… Дух, проявлений керівником, значною мірою відобразиться в діях народу. Якщо керівники заявляють, що вірять в урочисті й важливі істини, дані для випробування цього світу, але не виявляють палкого прагнення, щоб приготувати народ до дня Господнього, тоді, мабуть, церква буде безтурботною, бездіяльною і такою, що любить задоволення (Біблійний коментар АСД, т. 3, c. [1137]. Коментар Е. Уайт). БМ 291.2
Неемія був реформатором, великою людиною, яка з'явилася у важливий час. Зустрівшись зі злом і різними протистояннями, він відчув приплив мужності й завзяття. Його енергія і рішучість надихали жителів Єрусалима; сила й мужність витіснили слабкість і розчарування. Його свята мета, піднесена надія, радісне посвячення роботі поширювалися на інших. Людям передавався ентузіазм їхнього лідера, і кожна людина ставала “Неемією” у своїй сфері діяльності, зміцнюючи руки і серце свого ближнього (там само). БМ 291.3