“Коли ж він ішов і наближався вже до Дамаска, раптом осяяло його світло з неба. Він упав на землю і почув голос, що говорив йому: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?” (Дії 9:3, 4; див. також Дії 9:1-9). БМ 373.4
З вірою і досвідом галилейських учнів, які супроводжували Ісуса, у євангельській роботі поєдналися полум'яна енергія та сила інтелекту рабина з Єрусалима. Римський громадянин, народжений у язичницькому місті, юдей не тільки за походженням, а й за вихованням, патріотичною посвятою та релігійною вірою, котрий отримав освіту в Єрусалимі в найвідоміших рабинів, навчений усіх законів і традицій отців, Савло з Тарса найвищою мірою поділяв гордість та упередження своєї нації. Ще змолоду він став шанованим членом синедріону. На нього дивилися як на багатообіцяльну людину, ревного захисника стародавньої віри. БМ 373.5
У богословських школах Юдеї перевагу надавали людським теоріям, а не Слову Божому; воно було позбавлене своєї сили тлумаченнями і традиціями рабинів… Охоплені лютою ненавистю до своїх римських гнобителів, вони виношували рішучий намір силою зброї відновити свою національну вищість. Послідовників Ісуса, чия вістка миру суперечила їхнім честолюбним задумам, вони ненавиділи і віддавали на смерть. У цьому переслідуванні Савло був одним із найбільш запеклих і невтомних гонителів… БМ 374.1
Біля воріт Дамаска видіння Розп'ятого цілковито змінило його життя. Гонитель став учнем, учитель — здобувачем знань. Дні темряви, проведені на самоті в Дамаску, стали в його досвіді неначе роками. Предметом його вивчення були Старозавітні Писання, що зберігалися в його пам'яті, а Христос став його Вчителем (Виховання, c. [64, 65]). БМ 374.2
Павло не вважав, що приніс величезну жертву, помінявши фарисейство на Євангеліє Ісуса Христа… Коли Павло виявив, що йде неправильним шляхом, він, слідуючи за Божественним світлом, об'єднався з людьми, яких, як колись вважав, мав стерти з лиця землі… Павло проповідував Христа, жив Христом і зазнав заради Нього мученицької смерті (Рукопис 41, 1894 р.). БМ 374.3