“Чимало хто з тих, які повірили, приходили, визнаючи й розповідаючи про свої вчинки. А багато ворожбитів, зібравши книги, спалили в усіх на очах. І підрахували їхню ціну, та знайшли, що це п'ятдесят тисяч срібняків” (Дії 19:18, 19; див. також Дії 19:1-20). БМ 380.1
Спаленням своїх магічних книг навернені в Ефесі довели, що відчувають огиду до того, у чому колись знаходили насолоду, бо, практикуючи магію, вони завдали особливої образи Богові та наражали на небезпеку власні душі. Саме проти магії було спрямоване тепер їхнє обурення… Залишивши в себе ці книги, учні наразили б себе на спокусу; продавши їх, вони піддали б спокусі інших. Вони відкинули царство темряви, щоб вирватися з-під його влади, і, не вагаючись, були готові піти на будь-яку жертву. Так істина взяла гору над людськими упередженістю і грошолюбством… Наслідки цих подій мали більше значення, ніж Павло усвідомлював. Вістка про те, що сталося в Ефесі, поширилася далеко за межі міста, і справа Христа почала розвиватися з новою силою. І навіть коли апостол закінчив свою працю, ці події ще довго жили в пам'яті людей, навертаючи душі до Бога. БМ 380.2
Наївно вважати, що язичницькі забобони зникли задовго до розквіту цивілізації XX століття. Боже Слово і факти дійсності із суворою правдивістю свідчать про те, що сьогодні магія практикується так само, як і за днів давніх чаклунів. Стародавнє мистецтво магії і сучасний спіритизм — це одне й те саме. Сатана знаходить доступ до тисяч людей, ховаючись під маскою їхніх покійних друзів… БМ 380.3
У наш час на зміну язичницьким чарівникам прийшли медіуми-спіритисти, ясновидці й ворожбити… Якби з наших очей було зняте покривало, ми побачили б злих ангелів, які використовують усю свою майстерність, щоб обманювати й губити. Де тільки люди забувають про Бога, там сатана виявляє свою чаклунську силу… Сьогодні Божий народ повинен прислухатися до поради, котру дав апостол церкві в Ефесі: “І не ставайте спільниками в неплідних ділах темряви, а краще їх викривайте” (Дії апостолів, c. [288-290]). БМ 380.4