Go to full page →

8 лютого. Є надія БМ 47

“Щоб випробування вашої віри, — набагато ціннішої за золото, яке гине, хоч і випробовується у вогні, — виявилося для похвали, слави і честі при з'явленні Ісуса Христа” (1 Петра 1:7; див. також Бут. 12:9, 10). БМ 47.3

Авраам продовжував рухатися в південному напрямку, і знову його віра зазнала випробування. Небо не посилало дощу, струмки в долинах висохли, і траву на рівнинах випалило сонце. Для худоби не було пасовищ, і голод загрожував усьому таборові. Чи не засумнівався тепер патріарх у керівництві Провидіння? Чи не озирався він із жалем на родючі халдейські рівнини? Коли до Авраама приходила одна біда за іншою, усі напружено стежили за тим, що він зробить далі. І поки його впевненість здавалася непохитною, вони відчували, що є надія… БМ 47.4

Авраам не міг пояснити дії Божого Провидіння; його очікування не виправдалися, але він твердо вірив обітниці: “Поблагословлю Я тебе, і звеличу ім'я твоє, — і будеш ти благословенням”. Зі щирою молитвою патріарх роздумував, як зберегти життя людей і отар худоби, але він не дозволяв обставинам похитнути його віру в Божі слова. Щоб уникнути голоду, Авраам вирушив до Єгипту. Він не відмовився від Ханаану, але, опинившись у скрутному становищі, не повернувся до Халдейської землі, де не бракувало хліба. Він шукав лише тимчасового пристановища, яке було б якомога ближче до Обітованої землі, сподіваючись незабаром повернутися туди, куди його привів Бог. БМ 48.1

У Своєму Провидінні Господь допустив це випробування в житті Авраама, щоб навчити його покірності, терпіння та довіри… БМ 48.2

Бог допускає випробування для Свого народу, аби через вірність та послух він духовно збагатився і його приклад став джерелом сили для інших. “Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, — говорить Господь, — думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію” (Єрем. 29:11). Суворі випробування нашої віри, які змушують думати, що Бог, напевно, залишив нас, насправді повинні наблизити нас до Христа, щоб ми могли покласти всі свої тягарі біля Його ніг і відчути той спокій, який Він дасть нам натомість (Патріархи і пророки, c. [128, 129]). БМ 48.3