Go to full page →

20 лютого. Вибір дружини БМ 61

“І я заприсягну тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що ти не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, серед якого я пробуваю. Бо ти підеш до краю мого, і до місця мого народження, і візьмеш жінку для сина мого, для Ісака” (Бут. 24:3, 4; див. також Бут. 24). БМ 61.1

Непохитна віра Авраама в Бога та послух Його волі знайшли відображення в характері Ісака, але почуття юнака були сильними й глибокими, а характер — лагідним і поступливим. Якби він одружився із дівчиною, яка не боїться Бога, тоді заради миру в сім'ї міг би пожертвувати принципами своєї віри. Для Авраама вибір дружини для сина був серйозною і важливою справою. Він турбувався про те, щоб син не одружився з тією, яка відверне його від Бога… БМ 61.2

Авраам аналізував наслідки змішаних шлюбів між тими, хто боявся Бога, і тими, хто не мав Божого страху, від днів Каїна і до його часу. Наслідки його шлюбу з Агар, а також шлюбні зв'язки Ізмаїла та Лота були очевидними для нього. Брак віри в Авраама і Сарри призвів до появи на світ Ізмаїла — до змішання праведного насіння з нечестивим. Батьківський вплив на сина зустрічав протидію з боку родичів матері та дружини-язичниці Ізмаїла… БМ 61.3

Дружина Лота була себелюбною невіруючою жінкою, саме через її вплив Лот відокремився від Авраама. Якби не вона, Лот не залишився б у Содомі, позбавлений порад мудрого богобоязливого патріарха… БМ 61.4

Ніхто з тих, хто має страх Божий, не може поєднати своє життя з людиною, яка не боїться Його, не наражаючи при цьому свою душу на небезпеку. “Чи йдуть двоє разом, якщо не умовились?” (Амоса 3:3). Щастя і добробут сімейного союзу залежить від єдності поглядів подружжя. Між віруючим і невіруючим існує величезна розбіжність у бажаннях, смаках, прагненнях. Вони служать різним панам, у яких немає нічого спільного. Якими б святими й справедливими не були принципи одного з подружжя, вплив невіруючого супутника життя постійно віддалятиме його від Бога… Боже повеління говорить: “Не впрягайтеся разом з невірними в чуже ярмо” (2 Кор. 6:14) (Патріархи і пророки, c. [171-175]). БМ 61.5