“Не встоїть ніхто перед тобою по всі дні життя твого. Як був Я з Мойсеєм, так буду з тобою, — не залишу тебе й не покину тебе” (І. Нав. 1:5; див. також І. Нав. 5:13-15). БМ 128.2
Уважно досліджуйте досвіди Ізраїлю, які народ переживав під час подорожі до Ханаану… Нам потрібно підтримувати наше серце й розум у належному стані, регулярно освіжаючи в пам'яті уроки, які Господь дав Своєму народові в давнину. Тоді для нас, згідно з Його задумом, вивчення Божого Слова буде завжди цікавим і захопливим (Біблійний коментар АСД, т. 2, c. [994]. Коментар Е. Уайт). БМ 128.3
Коли Ісус Навин рано-вранці перед взяттям Єрихону вийшов уперед, перед ним постав Воїн, який був озброєний і готовий до битви. На запитання Ісуса Навина: “Чи ти наш, чи наших ворогів?” Він відповів: “Я вождь Господнього війська, тепер я прийшов”. Якби очі Ісуса Навина були відкриті так, як у слуги Єлисея в Дотаїні, і він зміг би витримати це видовище, то побачив би ангелів Господніх, які розташувалися табором поруч із синами Ізраїля. Адже прибула небесна армія, щоб воювати на боці Божого народу, і Вождь Господнього війська був там, аби командувати. Під час падіння Єрихону людська рука не доторкнулася до стін міста, бо ангели Господні зруйнували укріплення й увійшли до фортеці ворога. Не Ізраїль узяв Єрихон, а Вождь Господнього війська. Однак Ізраїль повинен був взяти участь, щоб показати свою віру у Вождя їхнього спасіння. БМ 128.4
Щодня ми повинні брати участь у битві. За кожну душу точиться велика боротьба між князем темряви і Князем життя… Як Божі вісники, ви повинні підкоритися Йому, щоб Господь міг планувати, керувати і вести вашу битву у співпраці з вами. Князь життя очолює Свою справу. Він повинен бути поруч з вами у вашій щоденній битві із собою, щоб ви були вірними принципам; аби прагнення до боротьби за панування могло бути підпорядковане благодаттю Христа; щоб ви стали більш ніж переможцем через Того, Хто полюбив вас. Ісус пройшов через усе це. Він знає силу кожної спокуси. Христос знає, як впоратися з будь-яким непередбачуваним випадком і як провести вас всіма небезпечними шляхами. Хіба ми можемо не довіряти Йому? (там само, c. [994, 995]). БМ 129.1