Go to full page →

2 травня. Усе ще занадто велике військо БМ 142

“І сказав Господь до Гедеона: ‘Ще численний цей народ. Зведи їх до води, і Я там переберу його тобі. І буде, як Я скажу тобі: Цей піде з тобою, — той піде з тобою, а кожен, що скажу тобі: Цей не піде з тобою, той не піде’” (Суд. 7:4; див. також Суд. 7:4-23). БМ 142.1

Народ, сподіваючись, що незабаром піде у наступ на ворога, наблизився до води. Лише декотрі, поспіхом зачерпнувши рукою трохи води, попили і пішли далі, але майже всі стали на коліна і, не поспішаючи, пили з джерела. Тих, хто пив воду з руки, було лише 300 чоловік з 10 000, які залишилися після першого звернення, однак саме вони були вибрані; іншим було дозволено повернутися додому. БМ 142.2

Часто характер перевіряється найпростішими засобами. На тих, котрі в час небезпеки думали про задоволення власних потреб, не можна було покластися у критичні хвилини. Господь у Своїй справі не знаходить місця для лінивих, а також для тих, які догоджають собі. До невеликого числа обраних Ним мужів належали ті, котрі не дозволили б своїм бажанням бути перешкодою у виконанні покладених на них обов'язків. Триста вибраних мужів володіли не тільки сміливістю і самовладанням — вони були людьми віри. Ці люди не опоганили себе ідолопоклонством. Бог міг керувати такими і через них дати визволення Ізраїлю. Успіх не залежить від кількості. Бог посилає визволення як через велику кількість людей, так і через малу. Він прославляється не стільки великою кількістю, скільки характером тих, хто служить Йому (Патріархи і пророки, c. [549, 550]). БМ 142.3

Усі, хто бажає бути воїном хреста Христового, повинні зодягнутися в броню і приготуватися до війни. Їм не варто боятися погроз чи небезпек. Вони повинні проявляти обережність у небезпеці, але водночас мужньо дивитися в обличчя ворогові й боротися за Бога. Посвячення послідовника Христа має бути досконалим. Батько, мати, дружина, діти, будинки, землі — усе має вважатися другорядним порівняно зі справою і метою Бога. До якого б страждання Боже Провидіння не покликало християнина, він має бути готовий переносити все терпляче, радісно й охоче. Його остаточна винагорода полягатиме в тому, що він разом із Христом сяде на престолі вічної слави (Біблійний коментар АСД, т. 2, c. [1003]. Коментар Е. Уайт). БМ 142.4