Go to full page →

21 серпня. Внески в небесному банку ВЯЖ 280

Спілкування з людьми

Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем — це відвідувати сиріт і вдів у їхньому горі, зберігати себе чистим від світу (Якова 1:27). ВЯЖ 280.3

Грішне, стражденне людство викликало в нашого Спасителя ніжне співчуття. Якщо ви бажаєте стати Його послідовниками, вам необхідно плекати в собі співчуття… Вдова, сирота, хворий, помираючий на одрі хвороби завжди потребують вашої допомоги. Ось можливість проповідувати Євангеліє — звеличувати Ісуса, Надію й Утіху для всього людства. Коли ви полегшуєте фізичні страждання людини… її серце розкривається, і ви отримуєте можливість помазати її небесним бальзамом (Служіння благодійності, c. [26]). ВЯЖ 280.4

Віруючі можуть бути бідними, малоосвіченими, простими людьми, але вони працюватимуть для Христа в сім'ях, серед сусідів, у церкві і навіть у далеких місцевостях. Наслідки такої роботи відкриються у вічності. ВЯЖ 281.1

Нехтуючи цим служінням, чимало молодих членів Церкви не йде далі перших досвідів християнського життя. Проте світло, котре засяло в їхніх душах, коли Ісус сказав їм: “Прощаються тобі гріхи твої”, вони можуть зберегти, лише допомагаючи нужденним. Невтомна енергія, яка часто стає джерелом небезпеки для молоді, може бути спрямована в русло, яким потечуть потоки благословення (Христос — надія світу, c. [640, 641]). ВЯЖ 281.2

Час, який так часто витрачається на розваги, котрі нічого не дають ані тілу, ані душі, слід проводити… допомагаючи нужденним (Свідчення для Церкви, т. 6, c. [276]). ВЯЖ 281.3

Кожна можливість допомогти нужденному братові або справі Божій, сприяючи поширенню істини, — це перлина, найбезпечніший внесок, який ти зараз можеш зробити в небесний банк (Свідчення для Церкви, т. 3, c. [249]). ВЯЖ 281.4

Любов, чемність, самопожертва ніколи не пропадають марно. Коли Божі обранці зміняться та зодягнуться в нетління, їхні благочестиві слова й діла стануть явними та збережуться навіки… Завдяки заслугам зарахованої праведності Христа пахощі таких слів і вчинків збережуться назавжди (Сини і дочки Бога, с. [270]). ВЯЖ 281.5