Щоденна релігія
А всяка десятина з землі, з насіння землі, з плоду дерева, — Господеві воно, святощі для Господа! (Левит 27:30). ВЯЖ 286.5
У Своєму Синові Бог з надлишком дарував нам усі небесні скарби для нашого добробуту. Усе, що щедро родить земля, скарби золота і срібла — це Його дари. Будинки й землі, їжа й одяг — усе це Він дав у володіння людині. Господь нагадує нам, що є Подателем усіх благ, тому каже: “Моя власність — це десята частина вашого майна, крім дарів та пожертв, які ви приносите до Мого храму” (Поради з управління ресурсами, c. [65]). ВЯЖ 286.6
Божий план щодо десятини — прекрасний у своїй простоті й універсальності… Кожен може відчути, що виконує свою роль у просуванні дорогоцінної справи спасіння душ. Кожен чоловік, кожна жінка і кожен юнак можуть стати скарбниками Господніми й виконувати обов'язки скарбника. Апостол каже: “Хай кожний із вас відкладає в себе, зберігаючи те, що може дати” (1 Кор. 16:2) (Свідчення для Церкви, т. 3, c. [388, 389]). ВЯЖ 287.1
Нам необхідно постійно контролювати свої доходи, які є не чим іншим, як благословенням Божим, та відокремлювати десятину як особливий фонд, Господню святиню. Цей фонд у жодному разі не може бути використаний для інших цілей, окрім підтримки служителів Євангелія (Поради з управління ресурсами, c. [81]). ВЯЖ 287.2
Десята частина наших доходів — це “Святиня для Господа”. У Новому Завіті і Божа постанова про суботу, і закон про десятину не встановлюються повторно, оскільки законність обох підтверджується (там же, с. [66]). ВЯЖ 287.3
Я кажу про десятину, котра належить Господу, але яким мізерним видається мені цей дар! Яка низька оцінка того, що Він зробив для нас! Яке це пусте невдячне заняття — за допомогою математики оцінювати час, гроші й любов, які ми віддаємо Богу у відповідь на Його безмежну любов і Жертву, яка не піддається жодним обчисленням! Десятини для Христа! О, яка скупа жалюгідна милостиня, яка ганебно низька оцінка того, що коштувало так дорого! З Голгофського хреста Христос закликає до безумовної і повної самовіддачі… Нам потрібно присвятити Богові все, що маємо (Свідчення для Церкви, т. 4, c. [119, 120]). ВЯЖ 287.4