Оселя, створена Богом
І насадив Господь Бог рай у в Едені, на сході, і там осадив людину, що її Він створив (Бут. 2:8). ВЯЖ 295.1
Ця домівка [оселя наших прабатьків], прикрашена руками Самого Бога, не була пишним палацом. Людина у своїй гордості захоплюється прекрасними й розкішними спорудами, хизуючись ділами своїх рук; але Бог оселив Адама в саду. Це була його оселя. Блакитне небо було її дахом; земля, вкрита ніжними квітами й зеленим килимом трави, слугувала підлогою, а рясно вкриті листям гілки прекрасних дерев були для неї покровом. Стіни оселі прикрашали величні витвори рук Всевишнього Митця (Патріархи і пророки, c. [49]). ВЯЖ 295.2
Намір Бога полягав у тому, щоб людина знаходила щастя, опікуючись Його творінням, і щоб її потреби в їжі задовольняли плоди з дерев саду (Християнська родина, c. [27]). ВЯЖ 295.3
Оточення, у якому перебувала свята пара, залишається уроком на всі часи: справжнє щастя — не в потуранні гордощам і розкоші, а в спілкуванні з Богом через Його творіння. Якби люди… прагнули до простоти, їхнє життя значно більше відповідало б тому наміру, який мав Бог при творінні… Чого варте багатство навіть найзаможніших людей порівняно з отриманою Адамом спадщиною? (Патріархи і пророки, c. [49, 50]). ВЯЖ 295.4
Едемський сад був образом того, чим, згідно з бажанням Бога, мала стати вся Земля. Його намір полягав у тому, щоб людська сім'я, зростаючи чисельно, засновувала інші оселі та школи за даним їм Богом зразком. Таким чином, із плином часу вся Земля могла наповнитися оселями та школами, де б вивчали слова й діла Божі і де учні могли б дедалі повніше відображати світло пізнання Його слави впродовж нескінченних віків (Виховання та освіта, c. [22]). ВЯЖ 295.5