Пророцтва виконуються
І як було за днів Ноя, так буде і за днів Людського Сина (Луки 17:26). ВЯЖ 403.1
Протягом століть до застережень, які Бог посилав світові через Своїх слуг, завжди ставилися із … сумнівом і недовірою. Коли беззаконня допотопного світу примусило Бога послати на Землю потоп, Він передусім відкрив цей намір людям, щоб вони навернулися зі своїх лихих доріг. Протягом 120 років лунав голос, закликаючи їх до покаяння й застерігаючи про гнів Божий. Однак ця вістка видавалася людям безглуздою байкою, і вони не повірили їй… ВЯЖ 403.2
Безбожники вказували на явища природи: незмінне чергування пір року, на блакитне, безхмарне небо, звідки ще не впала жодна краплина дощу, на зелені луки, зрошувані нічною росою, — та вигукували: “Чи ж не оповідає він нам байки?” (Єзек. 21:5). Із презирством вони називали проповідника праведності божевільним фанатиком та зі ще більшою несамовитістю віддавалися розвагам, ще з більшою ненаситністю чинили зло. Але їхнє невір'я не могло перешкодити тому, що було визначено Богом… ВЯЖ 403.3
Христос говорить, що люди з таким же невір'ям будуть ставитися до Його Другого приходу. Як за днів Ноя люди “не думали, аж поки не прийшов потоп і знищив усіх, так, — за словами Спасителя, — буде і в прихід Сина Людського” (Матв. 24:39) (Велика боротьба, c. [337, 338]). ВЯЖ 403.4
З глибини віків до нас долинають урочисті слова перестороги, виголошені нашим Господом на Оливній горі: “Стережіться, щоб ваші серця не обтяжувалися ненаситністю та пияцтвом і життєвими клопотами і щоб не надійшов на вас той день несподівано”. “Тож пильнуйте, постійно моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутися…” (Христос — надія світу, c. [636]). ВЯЖ 403.5