Віра та Євангеліє
То що, ми скасовуємо Закон вірою? Зовсім ні! Ми утверджуємо Закон! (Римл. 3:31). ВЯЖ 108.2
Віра — не опіат, а стимулятор. Якщо ви не виконуєте обов'язку, споглядання Голгофи не заспокоїть вашу душу, але в ній з'явиться дієва віра, що очищає душу від будь-якого егоїзму (Рев'ю енд Геральд, 24 січня 1893 р.). ВЯЖ 108.3
Віра в Христа, яка спасає душу, зовсім не така, якою її багато хто уявляє. “Вірте, вірте, — кричать вони. — Тільки вірте в Христа, і будете спасенні. Це все, що від вас вимагається”. Справжня віра, повністю покладаючись на Христа в питанні спасіння, веде нас до послуху досконалому Божому Законові (Біблійний коментар АСД, т. 6, c. [1073]. Коментар Е. Уайт). ВЯЖ 108.4
Існують дві небезпеки, яких повинні остерігатися діти Божі, а особливо ті, хто недавно навчився покладатися на Його благодать. Насамперед… не слід розраховувати, що власними ділами можна досягти гармонії з Богом. Хто думає стати святим, дотримуючись Закону власними силами, той береться за неможливе… Лише отримана через віру благодать Христа може зробити нас святими. ВЯЖ 108.5
Протилежна, але теж небезпечна помилка полягає в тому, що віра в Христа звільняє людей від виконання вимог Божого Закону та, оскільки ми стаємо учасниками Христової благодаті лише через віру, наші діла жодним чином не пов'язані з нашим викупленням. ВЯЖ 108.6
Однак зауважте: послух — це не тільки формальне виконання вимог, а й служіння з любові. Закон Божий є проявом Його природи. Це втілення великого принципу любові, тому лежить в основі Божественного правління на небі й на землі… Віра не звільняє людину від послуху. Навпаки, віра і тільки віра робить нас учасниками Христової благодаті, яка дає силу для послуху (Дорога до Христа, c. [59-61]). ВЯЖ 108.7
Бог бажає, щоб Його послідовники стали такими, яким був Ісус, перебуваючи в людському тілі. Його силою ми повинні жити чистим і благородним життям, яким жив Спаситель (Служіння зцілення, c. [426]). ВЯЖ 109.1