Одне з найбільших, породжених багатством лих, — це світська думка про те, що праця є принизливою. Пророк Єзекіїль каже: “Ось оце була провина твоєї сестри Содоми: пиха, ситість їжі та преспокійний спокій були в неї та в її дочок, а руки вбогого та бідного вона не зміцняла” (Єзек. 16:49). Тут зображені жахливі результати неробства, котре ослаблює розум, опоганює душу, спотворює розуміння, спонукаючи вважати прокляттям те, що було дане як благословення. Тільки працьовита людина, яка бачить щось величне й добре в житті, готова виконувати щоденні обов'язки з вірою й надією. ВМ 160.2
Багатьом послідовникам Христа потрібно ще засвоїти важливий урок задоволення від праці при виконанні необхідних життєвих обов'язків. Праця для Бога таких фахівців, як, наприклад, механіка, комерсанта, юриста чи фермера, з впровадженням у звичайне ділове життя принципів християнства, вимагає більше благодаті й суворої дисципліни характеру, ніж праця визнаного місіонера на відкритому полі. Щоб виявити в майстерні чи офісі свою релігійність, зберігаючи святість у всіх дрібницях щоденного життя та укладаючи кожну угоду згідно з мірилом Божого Слова, необхідна неабияка духовна сила. Але цього вимагає Господь. ВМ 160.3
Апостол Павло вважав неробство гріхом. Він навчився ремесла виготовлення наметів різного ґатунку і впродовж свого служіння часто працював, використовуючи це ремесло для забезпечення себе й інших. Павло не вважав час, проведений таким чином, втраченим. Завдяки своїй праці апостол мав доступ до тієї категорії людей, яких інакше не зміг би досягти вісткою. Він показував своїм товаришам, що майстерність у звичайних ремеслах — це дар від Бога. Павло навчав, що Бог має бути прославлений навіть у щоденній праці. Його загрубілі від праці руки аж ніяк не послаблювали силу його зворушливих закликів як християнського проповідника. ВМ 161.1
Божий намір полягає в тому, щоб усі працювали. В'ючна тварина, яка працює, краще відповідає меті її створення, аніж нероба-людина. Бог постійно трудиться. Ангели трудяться, вони — Божі служителі для синів людських. Ті, хто очікує бездіяльного життя на Небі, будуть розчаровані, оскільки небесний устрій не допускає потурання неробству. Однак утомленим та обтяженим дана обітниця відпочинку. Тільки вірний слуга буде запрошений перейти від своєї праці в радість свого Пана. З радістю здійме він свій обладунок і забуде про шум битви, знайшовши славний відпочинок, приготовлений для тих, хто перемагає силою хреста Христового (Поради батькам, учителям та учням, c. [274-280]). ВМ 161.2