Коли люди співають духом і розумом, небесні музиканти підхоплюють тон та приєднуються до пісні подяки. Той, Хто наділив нас усілякими дарами, щоб ми могли співпрацювати з Богом, очікує, щоб Його слуги розвивали свої голоси, аби говорити й співати так, щоб усім було зрозуміло. Існує потреба не в гучному співі, а в чіткій інтонації, правильній виразній вимові. Нехай кожний приділяє час праці над голосом, щоб хвала Богові підносилася в чистих, м'яких тонах, без різких, пронизливих звуків, які ранять слух. Здібність до співу — це дар від Бога; нехай же він використовується для Його слави. ВМ 220.3
Для участі в співі під час богослужіння нехай буде обрана певна кількість людей. І нехай спів супроводжує вправний акомпанемент музичних інструментів. Ми не повинні опиратися використанню в нашій справі інструментальної музики. Ця частина служіння вимагає особливої уваги, адже це прославляння Бога в піснях. ВМ 220.4
Пісні не завжди мають виконувати лише окремі співаки. Нехай якомога частіше в співі бере участь уся громада (Свідчення для Церкви, т. 9, c. [143, 144]). ВМ 220.5