Гроші дані нам не для власного звеличення і прославлення. Як вірні управителі, ми повинні використовувати їх, щоб звеличити й прославити Бога. Дехто думає, що тільки частина їхніх коштів належить Господу. Відклавши частину для релігійних і доброчинних цілей, решту вони вважають своєю власністю, яку можна використовувати, як заманеться. Проте вони помиляються. Усе, чим володіємо, належить Господу, ми підзвітні Йому за використання довіреного нам. У тому, як витрачаємо кожну копійку, буде видно, чи любимо ми Бога понад усе і ближнього, як самих себе. ВМ 233.1
Гроші мають велику цінність, адже можуть зробити багато добра. У руках Божих дітей це їжа для голодних, пиття для спраглих, одяг для нагих. Це захист пригноблених і допомога хворим. Однак гроші вартують не більше, ніж пісок, якщо їх не використовують для забезпечення життєвих потреб, благословення інших та розвитку справи Христа (Наочні уроки Христа, c. [351]). ВМ 233.2