Діти-християни цінуватимуть любов і схвалення своїх богобоязливих батьків понад усі земні благословення. Вони любитимуть і шануватимуть своїх батьків. Одне з принципових питань їхнього життя: як зробити своїх батьків щасливими? У наш бунтівний вік діти, які не були правильно виховані й навчені, мають дуже невиразне поняття про свої обов'язки стосовно батьків. Часто буває так: чим більше батьки роблять для своїх дітей, тим більш невдячними стають діти і тим менше поважають батьків. ВМ 252.3
Діти, котрих пестять і яким прислуговують, завжди очікують цього, а якщо їхні очікування не справджуються, вони розчаровуються та зневіряються. Таку вдачу вони збережуть упродовж усього життя, будуть безпорадними, залежними від допомоги інших, очікуючи від них прихильності й поступливості. Коли ж дітям протистояють, вони, навіть будучи дорослими чоловіками й жінками, відчувають себе ображеними. Таким чином вони прокладають собі шлях у світі, ледве несучи власний тягар, часто нарікаючи та дратуючись, адже ніщо не задовольняє їх… ВМ 252.4
Діти мають усвідомлювати, що вони в боргу перед своїми батьками, котрі пильнували їх у ранньому дитинстві й доглядали під час хвороби. Діти повинні розуміти, що їхні батьки дуже тривожаться за них. Особливо сумлінні, побожні батьки відчувають найглибшу зацікавленість у тому, щоб їхні діти йшли правильним шляхом. Коли вони бачать вади у своїх дітях, який тягар лягає на їхнє серце! Якби діти, що завдають болю цим серцям, могли бачити наслідки своїх учинків, вони б, звичайно, зм'якли. Якби вони могли бачити сльози своєї матері та чути її молитви за них до Бога, її тихі, гіркі зітхання, їхні серця були б зворушені і вони б швидко визнали свої недобрі вчинки й попросили пробачення… ВМ 253.1