Go to full page →

Внутрішня прикраса ВМ 269

Чи прагнутимуть послідовники Христа здобути внутрішню прикрасу — лагідного й мовчазного духа, якого високо цінує Бог, чи вони марнуватимуть кілька коротких годин випробувального терміну в непотрібній праці з метою похизуватися одягом? Господь бажає, аби жінка постійно прагнула досконалості розуму й серця, набуваючи розумової і моральної сили, аби провадити корисне щасливе життя — бути благословенням для світу й честю для свого Творця. ВМ 269.1

Я хочу запитати сучасних молодих людей, які стверджують, що вірять в істину для теперішнього часу: у чому вони зрікаються себе заради істини? Якщо вони справді бажають придбати вбрання, прикрасу або створити для себе якусь зручність, чи відкривають у молитві цю справу перед Господом з метою пізнати, чи Його Дух схвалить таку витрату коштів? Маючи намір придбати для себе одяг, чи виявляють вони обережність, аби не зганьбити свою віру? Чи можуть просити благословення Господнього на час, проведений таким чином? Одна річ приєднатися до Церкви, і зовсім інша -бути в єдності з Христом. Непосвячені люди, котрі люблять світ і водночас називають себе релігійними, — одна з найсерйозніших причин слабкості Церкви Христової. ВМ 269.2

У цей вік спостерігається безпрецедентна гонитва за задоволеннями. Усюди переважає безпутність і марнотратство. Безліч людей прагне розваг. Розум мізерніє, стає обмеженим, оскільки не привчений до роздумів або навчання. Поширюється невігласний сентименталізм. Бог вимагає, щоб кожна душа була розвинута, очищена, піднесена, облагороджена. Але надто часто кожним цінним досягненням нехтують задля хизування модним одягом і заради марних задоволень. Через моду душі жінок страждають від голоду й зупиняються в розвитку. Таким чином вони стають не благословенням, а прокляттям для суспільства (Рев'ю енд Геральд, 6 грудня 1881 р.). ВМ 270.1