Молоді люди, покинувши рідну домівку та більше не перебуваючи під уважним дбайливим наглядом своїх батьків, великою мірою полишені на самих себе у виборі товаришів. Вони повинні пам'ятати, що око їхнього Небесного Отця над ними і Він бачить кожну їхню потребу й кожну спокусу. У школах завжди є молодь люди, поведінка яких свідчить, що склад їхнього розуму залишає бажати кращого. Через немудре виховання в дитинстві їхні характери розвивалися однобоко, з плином часу ці дефекти залишилися та псують їм життя. Своїм впливом і прикладом ці душі зводять тих, кому бракує моральної сили. ВМ 120.1
Любе юнацтво, час дорогий, як золото. Не наражайте свої душі на небезпеку, сіючи дикий овес* Сіяти дикий овес — ідіоматичний вислів, що означає потурати захопленням молодості (прим. перекладача). Ви не можете дозволити собі виявляти недбалість у виборі товаришів. Звертайте свою увагу на шляхетні якості в характері інших, ці риси стануть для вас моральною силою, яка допоможе опиратися злу й обирати добро. Ставте перед собою високу ціль. Ваші батьки й учителі, котрі люблять і бояться Бога, можуть молитися за вас удень і вночі, можуть благати й застерігати вас, однак усе це буде даремно, якщо ви обиратимете безвідповідальних товаришів. Якщо ви не бачите реальної небезпеки, вважаючи, що завжди зможете чинити як неправильно, так і правильно — просто за власним вибором, — то не помітите, як розчина нечестя непомітно заражатиме та псуватиме ваш розум. ВМ 120.2