“Коли переходитимеш черев води, Я буду з тобою, а через річки — не затоплять тебе, коли будеш вогонь переходити, — не попечешся, і не буде палити тебе його полум'я” (Ісая 43:2). ДПХ 234.1
Бог має на землі Церкву — Свій вибраний народ, який дотримується Його заповідей. Він провадить не окремі особи, а цілий народ. ДПХ 234.2
Ми повинні йти за Христом без сумнівів і не боятися поганого закінчення. Він очолює і усе залагодить. Якщо роботу треба виправити, Бог втрутиться і допоможе. Тож будемо вірити, що Спаситель має намір безпечно привести у порт величний корабель, на якому міститься Божий народ. ДПХ 234.3
Коли багато років тому я перепливала з Портланда, штату Мен, що у Бостоні, нас настигла буря: великі хвилі кидали корабель, як тріску, і валізи, як м'ячі, перекочувалися від одного борта до іншого. Пасажири були налякані, і багато з них кричали, очікуючи неминучої смерті. ДПХ 234.4
Через деякий час на борт піднявся лоцман. Капітан стояв поруч з лоцманом, коли той взяв штурвал, і висловив сумнів щодо курсу, якого тримався корабель. “Можливо, ви візьмете штурвал?” — запитав лоцман. Капітан не був до цього готовий, тому що не мав достатнього досвіду. Потім стали виявляти стурбованість деякі пасажири з побоюванням, щоб лоцман не розтрощив корабель об каміння. “Може, ви візьмете штурвал?” — запитав лоцман; та вони знали, що не зможуть з ним упоратися. ДПХ 234.5
Якщо ви відчуваєте, що роботі загрожує небезпека, ревно моліться: “Господи, стань біля штурвалу. Виведи нас зі скрутного становища. Приведи безпечно у порт”. Хіба не маємо підстав вірити, що Господь проведе нас із тріумфом? Своїм обмеженим розумом не можемо зрозуміти усі дії Божого провидіння. Нехай Бог Сам подбає про Свою роботу. ДПХ 234.6