“А Тому, Хто діючою в нас силою, може зробити незрівнянно більше того, чого ми просимо або про що думаємо” (Ефес.3:20). ДПХ 339.1
Якщо ви зробите Бога своєю силою, то зможете навіть у найбільш прикрих обставинах досягнути такої висоти і такої широти християнської досконалості, про які навіть не могли мріяти. У вас можуть бути піднесені думки, благородні спонукання, ясні принципи істини і такі цілі, які піднімуть вас понад усіма низькими пристрастями. ДПХ 339.2
Якщо ви прагнете досягнути досконалості характеру, то в цьому процесі повинні взяти участь і ваші дії. Стикаючись зі світом, ви повинні пильнувати і не прагнути жити думками людей цього світу. Розвивайте рису покори і вручіть свою безпомічну душу Христові... Навіть живучи серед сум'яття і спокус цього світу, ви можете перебувати в досконалому духовному спокої та зберігати незалежність душі. ДПХ 339.3
Якщо ви підтримуєте щоденне спілкування з Богом, то навчитеся цінувати людей так, як цінує Він, охоче будете виконувати покладений на вас обов'язок — служити страждаючому людству. Ви не належите собі; Господь має святі права на вашу найсильнішу любов та найвище служіння. Він має право використовувати вас, ваше тіло і душу, ваші здібності для Своєї честі та слави. Який би тягар ви не були покликані нести, все приймайте без нарікання. ДПХ 339.4
Багато хто в цьому світі живе без Бога і надії. Ці люди винуваті, зіпсуті, принижені, полонені диявольськими спокусами. Однак Христос прийшов з небес викупити саме їх. Вони — об'єкт Його найніжнішої милості, співчуття та невтомних зусиль, бо знаходяться на краю прірви. Такі люди страждають через несповнені бажання, неприборкані пристрасті та докори сумління. Вони нещасні в прямому значенні цього слова, тому що втрачають усе в цьому житті і не мають перспективи життя прийдешнього. ДПХ 339.5
Ви маєте важливе поле для праці і тому повинні бути активними, дбайливими, виявляючи добровільний і беззастережний послух Господеві. ДПХ 339.6