Go to full page →

21 вересня. Скоротний час Якова ДПХ 385

“Ой горе, бо це день великий, — немає такого, як він! А це час недолі для Якова, таз нього він буде врятований” (Єрем.30:7). ДПХ 385.1

Я бачила, як чотири ангели утримували чотири вітри, доки Ісус не закінчив служіння у святилищі, і тоді вилилося сім останніх пораз. Ці кари сповнили люттю нечестивих проти праведників, нечестиві вважали, що це ми, вірні Божі слуги, стягнули на них Божі суди і якщо вони зітруть нас з лиця землі, тоді кари припиняться. Вийде указ про знищення святих, що спонукає їх удень і вночі благати про визволення. Це був скорботний час Якова. ДПХ 385.2

Як сатана спонукав Ісава виступити проти Якова, так і в час горя він підбурюватиме безбожників знищити народ Божий. І як він оскаржував Якова, так буде оскаржувати й Божий народ. Він вважає мешканців землі своїми підлеглими, а невелика група людей, дотримуючись Божих Заповідей, не кориться його владі. Якби він міг стерти їх з лиця землі, його перемога була б повною. Сатана бачить, як святі ангели охороняють їх, і доходить висновку: їхні гріхи прощені, але він не знає, що доля святих Божих вже вирішена в небесній святині. У нього є найточніші відомості про гріхи, скоєні ними під впливом його спокус, і він викладає їх перед Богом у найбільш непривабливому вигляді, запевняючи, що ці люди, як і він сам, не заслуговують Божої милості. Він заявляє, що коли Господь справедливий, то Він не може простити їхні гріхи, а повинен знищити разом з його ангелами. Сатана висуває на них права, як на свою здобич, і вимагає, щоб їх віддали в його руки для розправи. ДПХ 385.3

Оскільки сатана оскаржує Божий народ з приводу його гріхів, Господь дозволяє йому піддавати їх найсуворішому випробовуванню, їхнє довір'я до Бога, віра та стійкість будуть випробувані. Коли вони згадають про своє минуле, надія згасне, бо в усьому своєму житті вони бачать дуже мало доброго. Праведники цілком усвідомлюють свою слабкість і негідність. Сатана намагається залякати їх думкою про те, що становище безнадійне і плями гріха ніколи не будуть змиті. Він сподівається зруйнувати їхню віру, щоб вони піддалися спокусам і зрадили Бога. ДПХ 385.4