“Дивлюся на землю, аж ось порожнеча та пустка, і на небо — й нема його світла! Дивлюся на гори, аж ось вони трусяться, і всі узгір'я хитаються! Дивлюся, аж ось вже немає людини, і порозліталося все птаство небесне” (Єрем.23:25) ДПХ 427.1
При Другому приході Христа нечестиві будуть вигублені із лиця землі — вбиті духом уст Його і знищені славою Його. Христос візьме Свій народ у місто Боже, і земля залишиться без мешканців. “Ось Господь пустошить землю й руйнує її; Він перевертає поверхню її, а мешканців її розпорошує... Земля буде дощенту зруйнована та вся пограбована, бо це слово Господь проказав... Бо переступили закони, постанови порушили, зламали вони Заповіта відвічного. Тому землю прокляття поїло, й одержали кару мешканці землі...” (Ісая 24:1, 3, 5-6). ДПХ 427.2
Уся земля подібна до безлюдної пустелі. На її поверхні — руїни знищених землетрусом міст і сіл, вирвані з корінням дерева, кам'яні брили, викинуті морем або відірвані від скель; на місці гір, що зрушили зі своїх місць, — провалля безодні. ДПХ 427.3
Відбувається подія, символічно змальована в останньому акті урочистого служіння у день примирення. Після того, як закінчувалося служіння в Святому святих і гріхи Ізраїлю були видалені зі святині кров'ю жертви за гріх, перед лице Господа приводили козла відпущення, і в присутності всього народу первосвященик визнавав над ним усі гріхи Ізраїлевих синів та всі їхні провини, поклавши руки на голову його (Левит 16:21). Те саме відбудеться, коли закінчиться служіння примирення у небесній святині. Тоді в присутності Бога, небесних ангелів і сонму спасенних гріхи народу Божого будуть покладені на сатану; він буде оголошений винуватцем усього зла, до якого підбурював людей (Велика боротьба, c. [657-658]). ДПХ 427.4