Цей установлений Христом обряд є приготуванням до священного служіння. Якщо ми плекаємо у своєму серці гордощі, незгоду, прагнення до першості, то не можемо мати спільності з Христом. Ми не готові прийняти причастя Його Тіла й Крові. Тому Христос звелів спочатку виконувати цей обряд на спомин про Його покору. ПДЦ 446.3
Прийшовши на це служіння, Божі діти повинні пригадати слова Господа життя й слави: “Чи ви знаєте, що Я зробив вам? Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і добре ви кажете, бо Я Ним є. Отже, якщо Я, Господь і Учитель, помив ваші ноги, то й ви повинні мити ноги один одному. Бо Я дав вам приклад, щоб і ви робили так, як Я зробив вам. Знову й знову запевняю вас, що раб не більший від свого пана, як і посланець не більший від того, хто послав його. Якщо це знаєте, то ви блаженні, коли це виконуєте” (Івана 13:12-17). Людина схильна оцінювати себе вище, ніж свого брата, працювати для себе і прагнути найвищого місця. Часто це породжує злі підозри й гіркоту. Обряд, який передує Господній Вечері, має на меті усунути ці непорозуміння, звільнити людину від егоїзму, спустити її з ходуль самозвеличення до покори серця, що навчить її служити братові. ПДЦ 447.1
Святий Сторож із Неба присутній на такому служінні, щоб зробити його служінням дослідження серця, переконання в гріхах та блаженного запевнення в прощенні гріхів. Христос присутній там у повноті Своєї благодаті, щоб змінити егоїстичну спрямованість думок. Святий Дух оживляє чутливість тих, хто наслідує приклад Господа. Коли ми згадуємо приниження Спасителя заради нас, наші думки, ланка за ланкою, пов'язуються в один ланцюг спогадів про велику Божу доброту, а також прихильність і ніжність наших земних друзів. ПДЦ 447.2
Правильно виконуючи цю постанову, Божі діти вступають у святі взаємини, допомагаючи й приносячи благословення одне одному. Вони беруть на себе зобов'язання присвятити своє життя безкорисливому служінню. І не тільки одне одному. Поле їхньої діяльності таке ж широке, як і в їхнього Господа. Світ наповнений людьми, котрі потребують нашого служіння. Усюди є вбогі, безпорадні, неосвічені. Ті, хто причащався з Христом у верхній світлиці, підуть служити, як і Він. ПДЦ 447.3
Ісус, Котрому всі служать, прийшов, щоб усім стати слугою. Оскільки ж Він служив усім, Йому знову ж таки всі служитимуть і поклонятимуться. А ті, хто стане учасником Його Божественної природи та розділить з Ним радість споглядання викуплених душ, повинні наслідувати Його приклад безкорисливого служіння. ПДЦ 447.4