Ми живемо в епоху великого світла, але багато чого з так званого світла відкриває шлях сатанинським мудрості й хитрощам. З'явиться чимало такого, що здаватиметься правдивим, однак його необхідно буде ретельно досліджувати з багатьма молитвами, бо це можуть бути правдоподібні вигадки ворога. Шлях омани часто здається схожим на шлях істини. Його важко відрізнити від шляху, що веде до святості й Неба. Однак освічений Святим Духом розум може розпізнати, що ухиляється від правильного шляху. Через деякий час стає очевидною велика розбіжність між двома шляхами. ПДЦ 481.3
Теорія про те, що Бог є сутність, яка пронизує всю природу, — одна з найбільш підступних вигадок сатани. Вона зображує Бога в хибному світлі та є ганьбою для Його сили й величі. ПДЦ 481.4
Пантеїстичні теорії не знаходять підтвердження в Слові Божому. Світло Його істини показує, що ці теорії згубні для душі. Темрява — їхній складовий елемент, чуттєвість — їхня сфера. Вони потурають тілесному серцю й дають волю природним нахилам. Результат прийняття цих теорій — розділення з Богом. ПДЦ 481.5
Унаслідок гріха ми опинилися в протиприродному стані, тому сила, здатна відновити нас, має бути надприродною, інакше вона даремна. Тільки одна сила може знищити владу зла над серцями людей — Божа сила в Ісусі Христі. Тільки через кров Розп'ятого відбувається очищення від гріха. Лише Його благодать може зробити нас здатними опиратися нахилам нашої занепалої природи й підкорювати їх. Спіритичні теорії про Бога зводять нанівець цю силу. Якщо Бог є сутність, яка пронизує всю природу, то Він живе в усіх людях: отже, для здобуття святості людина має лише розвивати силу, котра перебуває в ній самій. ПДЦ 481.6
Ці теорії з усіма їхніми логічними висновками нищать усю християнську систему. Вони анулюють необхідність викуплення та перетворюють людину на власного спасителя. Такі теорії про Бога позбавляють Його Слово дієвості; прийнявши їх, люди опиняються у великій небезпеці зрештою вважати всю Біблію вигадкою. Вони можуть усвідомлювати, що доброчесність краща за порок, але, позбавивши Бога верховної влади, вони ставлять себе в залежність від людської сили, яка без Господа нічого не варта. Без Божої допомоги людська воля не має реальної сили протистояти злу й перемагати його. Захисні споруди душі зруйновані. У людини немає перепони проти гріха. Коли в якийсь момент людина відкидає стримувальний вплив Слова Божого і Його Духа, тоді ми не знаємо, у яку безодню вона може впасти. ПДЦ 482.1
Хто продовжуватиме дотримуватися цих спіритичних теорій, той неминуче погубить християнське життя, розірве зв'язок з Богом і втратить вічне життя. ПДЦ 482.2
(Свідчення для Церкви, т. 8, c. [290-292]). ПДЦ 482.3