При створенні установ на нових полях часто необхідно покладати відповідальність на людей, не повністю обізнаних із деталями роботи. Ці люди працюють, перебуваючи в дуже невигідному становищі, і якщо вони та їхні колеги не виявлятимуть безкорисливої зацікавленості щодо Господньої установи, це призведе до такого стану речей, який перешкоджатиме її благополуччю. ПДЦ 58.7
Багатьом здається, що галузь, у якій вони працюють, належить виключно до їхньої компетенції і ніхто інший не має права вносити якісь пропозиції. Ці люди можуть бути незнайомі з найкращими методами ведення роботи, проте коли хто-небудь наважується дати їм пораду, вони ображаються і ще рішучіше дотримуються своєї думки. Щоправда, деякі працівники не бажають допомагати своїм колегам або навчати їх. Інші, котрим бракує досвіду, не хочуть, щоб виявилося їхнє неуцтво. Вони припускаються помилок, які призводять до великих витрат часу й матеріалів, оскільки надто горді, щоб запитати поради. ПДЦ 58.8
Причину труднощів неважко встановити. Працівники є незалежними нитками, тоді як їм треба вважати себе нитками, котрі мають переплітатися разом для формування узору. ПДЦ 59.1
Усе це засмучує Святого Духа. Бог бажає, щоб ми навчалися одне в одного. Неосвячена незалежність ставить нас у таке становище, коли Він не зможе з нами працювати. Подібна ситуація приносить задоволення сатані… ПДЦ 59.2
Кожен працівник буде випробуваний, чи трудиться заради прогресу Господньої установи, чи слугує власним інтересам… ПДЦ 59.3
Гордість, зарозумілість — це майже безнадійний і невиліковний гріх. Він перешкоджає всякому зростанню. Якщо людина має негативні риси характеру, але не усвідомлює цього, якщо вона настільки самовпевнена, що не може бачити своєї вади, то як зможе очиститися? “Не здорові потребують лікаря, а хворі” (Матв. 9:12). Як може вдосконалюватися той, хто вважає свої шляхи досконалими? ПДЦ 59.4
Справжнім джентльменом може бути тільки щирий від усього серця християнин. ПДЦ 59.5
(Свідчення для Церкви, т. 7, c. [197-200]). ПДЦ 59.6