Нещодавно вночі Святий Дух надихнув мене думкою: якщо Господь прийде так скоро, як ми віримо, то нам необхідно представляти істину людям ще активніше, ніж у минулому. ПДЦ 528.1
У зв'язку із цим я подумки повернулася до праці віруючих у Другий прихід 1843-1844 років. Тоді здійснювали багато відвідин з дому в дім, докладали невтомних зусиль, щоб попередити людей про те, що говорить Слово Боже. Ми повинні докладати навіть більше зусиль, ніж це робили ті, хто так вірно проголошував вістку першого ангела. Ми швидко наближаємося до кінця історії Землі. І якщо усвідомлюємо, що Ісус воістину скоро прийде, то будемо спонукувані трудитися так, як ніколи раніше. Нам наказано збудити тривогу в людей. А у своєму житті ми маємо виявити силу істини й праведності. Скоро світ повинен зустріти великого Законодавця з причини Його порушеного Закону. Прощення й миру можуть сподіватися тільки ті, хто навернеться від беззаконня до послуху. ПДЦ 528.2
О, скільки добра можна було б зробити, якби всі, хто володіє істиною, Словом життя, почали працювати для просвіти тих, хто її не має! Коли самаряни прийшли до Христа за покликом жінки-самарянки, Христос сказав Своїм учням, що самаряни — готова до жнив нива: “Чи не кажете ви, що за чотири місяці настануть жнива? А Я кажу вам: Підійміть ваші очі й гляньте на ниви, які вже дозріли для жнив” (Івана 4:35). Христос пробув із самарянами два дні, бо вони жадали почути істину. Якими ж насиченими були ці дні! Завдяки цим дням праці “значно більше повірило через Його слово”. Самаряни свідчили: “Самі чули та знаємо, що Він справжній Спаситель світу, Христос” (вірші 41, 42). ПДЦ 529.1
(Скарбниця свідчень, т. 3, с. [435, 436]). ПДЦ 529.2