Життя Даниїла — це богонатхненна ілюстрація того, що означає освячений характер. Вона містить урок для всіх, і особливо для молоді. Строге дотримання Божих вимог корисне для здоров'я душі й тіла. Щоб досягти найбільших моральних та інтелектуальних висот, потрібно шукати мудрості й сили в Бога й дотримуватися строгого стримання в усіх життєвих звичках. ПДЦ 69.3
(Освячене життя, с. [23]). ПДЦ 69.4
Чим досконалішою була поведінка Даниїла, тим більше ненависті він викликав у своїх ворогів. Вони сповнювалися люті, бо нічого не могли знайти в його характері або виконанні обов'язків, на підставі чого можна було б оскаржити його. “Тоді ці люди сказали: ‘Ми не знайдемо на цього Даниїла жодної причини, якщо не знайдемо проти нього в законі його Бога’” (Дан. 6:6). ПДЦ 69.5
Який урок викладений тут для всіх християн! Гострі очі заздрості спостерігали за Даниїлом день у день; їхні погляди ставали пильнішими від ненависті; і все-таки жодне слово, жодний учинок у його житті вони не могли представити як хибний. І водночас він не претендував на освячення, натомість робив те. що було значно краще, — жив життям вірності й посвячення. ПДЦ 70.1
Цар видає указ. Даниїлові відомий задум ворогів погубити його. Проте він ні на йоту не змінює своєї поведінки. Пророк спокійно виконує звичні обов'язки, а в годину молитви йде до своєї кімнати, вікна якої відчинені в напрямку Єрусалима, та підносить свої прохання до Небесного Бога. Своїми діями він безстрашно заявляє: жодна земна сила не має права ставати між ним та його Богом і наказувати йому, кому він має молитися. Шляхетна, принципова людина! Він перед світом є гідним прикладом християнської відваги й вірності. Даниїл звертається до Бога всім серцем, хоч знає, що кара за його відданість — смерть. ПДЦ 70.2
“Тоді цар звелів, і привели Даниїла, та й кинули до лев'ячої ями. Цар заговорив і сказав Даниїлові: ‘Твій Бог, що ти Йому служиш, Він завжди врятує тебе!’” (Дан. 6:17). ПДЦ 70.3
Рано-вранці монарх поспішив до лев'ячої ями й покликав: “Даниїле, рабе Бога Живого, чи твій Бог, Якому ти завжди служиш, міг урятувати тебе від левів?” (вірш 21). У відповідь почувся голос пророка: “Царю, навіки живи! Мій Бог послав Свого Ангола, і позамикав пащі левів, і вони не пошкодили мені, бо перед Ним знайдено було мене невинним, а також перед тобою, царю, я не зробив шкоди” (Дан. 6:22, 23). “Тоді цар сильно зрадів, і сказав вивести Даниїла з ями. І Даниїл був виведений з ями, і жодної шкоди не знайдено на ньому, бо він вірував у Бога свого” (в. 24). Так був урятований Божий слуга. А пастка, яку вороги приготували для його знищення, виявилася їхньою власною загибеллю. За наказом царя їх кинули до лев'ячої ями, і тієї ж миті дикі звірі поглинули їх. ПДЦ 70.4
Ближче до кінця сімдесятирічного терміну полону Даниїл дедалі більше роздумував над пророцтвами Єремії. ПДЦ 70.5
Даниїл не проголошує власної вірності перед Господом. Він не говорить про свою чистоту і святість; навпаки, цей поважний пророк смиренно ототожнює себе зі справді гріховним Ізраїлем. Мудрість, якою наділив його Бог, була настільки вищою за мудрість великих світу цього, наскільки світло сонця, що сяє опівдні в небесах, яскравіше за світло найменшої зірки. Однак поміркуйте над молитвою з уст цієї людини, так високо вшанованої благоволінням Небес. Із глибокою покорою, сльозами і скрушеним серцем він благає за себе та свій народ. Він розкриває душу перед Богом, визнаючи власну негідність й усвідомлюючи велич і могутність Господа. ПДЦ 71.1
Не встиг Даниїл промовити свою молитву, як ангел Гавриїл вирушив з небесних дворів, щоб повідомити пророкові, що його прохання почуті й на них дано відповідь. Цьому могутньому ангелу було доручено наділити його знанням і розумінням — відкрити таємниці прийдешніх століть. Отже, Даниїл, палко бажаючи пізнати й зрозуміти істину, був удостоєний спілкування з посланим Небесами вісником. ПДЦ 71.2
У відповідь на свою молитву Даниїл отримав не тільки світло й істину, яких він та його народ найбільше потребували, а й картину великих подій майбутнього аж до Приходу Викупителя світу. Ті, хто претендує на освячення, проте не має бажання досліджувати Писання або боротися з Богом у молитві за більш чітке розуміння біблійної істини, не знають, що таке справжнє освячення. ПДЦ 71.3
Даниїл розмовляв з Богом. Перед ним відкрилося Небо. Однак виявлена йому велика честь стала результатом його смирення й ревного пошуку. Усі, хто від щирого серця вірить Божому Слову, відчуватимуть голод і спрагу до пізнання Його волі. Бог — джерело істини. Він просвічує затьмарений розум, наділяючи людину силою осягати й розуміти відкриті Ним істини. ПДЦ 71.4
Великі істини, відкриті Викупителем світу, призначені для тих, хто шукає істину як захований скарб. Даниїл був сильною людиною. Його життя проминало серед чарівних картин язичницького двору, а розум був обтяжений справами великої імперії. І все ж таки він відвертається від усього цього, щоб упокорювати свою душу перед Богом і шукати пізнання намірів Усевишнього. І у відповідь на його молитву Бог посилає світло для тих. хто житиме в останні дні. З якою ж енергією ми повинні шукати Бога, щоб Він відкрив наш розум для розуміння посланих нам з Небес істин. ПДЦ 71.5
Даниїл був відданим слугою Всевишнього. Його довге життя було сповнене благородних діянь у служінні своєму Господу. Чистоту характеру й непохитну вірність цього пророка можна порівняти лише з його покорою серця та покаянням перед Богом. Ми повторюємо: життя Даниїла — це богонатхненна ілюстрація справжнього освячення. ПДЦ 72.1
(Освячене життя, с. [43-52]). ПДЦ 72.2