У першому будь-коли виданому номері Свідчень міститься застереження проти нерозумного використання світла, яке в такий спосіб дароване Божому народові. Я зазначила, що декотрі повелися нерозумно; коли вони говорили з невіруючими про свою віру й ті просили про доказ, вони читали їм мої твори, замість того щоб звертатися за доказами до Біблії. Мені було показано, що така поведінка непослідовна й налаштовує невіруючих проти істини. Свідчення не можуть мати авторитет у тих, хто не знає про їхній дух. У таких випадках не треба посилатися на них. ПДЦ 134.6
Час від часу були дані й інші застереження щодо використання Свідчень: “Деякі проповідники перебувають далеко позаду. На словах вони вірять Свідченням, проте завдають шкоди, роблячи їх залізним правилом для тих, хто не мав з ними досвіду, а самі не дотримуються порад, які містяться у Свідченнях. Вони отримували повторні Свідчення, якими повністю знехтували, і їхня поведінка — непослідовна”. ПДЦ 135.1
“Я бачила, що багато хто скористався тим, що Бог показав щодо гріхів і вад інших. Вони довели до крайності значення показаного у видінні, наголошуючи на ньому, доки в багатьох не ослабла віра у відкрите Богом, а Церква втратила мужність і впевненість”. ПДЦ 135.2
(Свідчення для Церкви, т. 5, c. [669, 670]). ПДЦ 135.3