А ви — рід вибраний, царське священство, святий народ, придбаний, аби звіщати чесноти Того, Хто вас покликав із темряви до дивного Його світла (1 Петра 2:9). ДББ 170.5
Послух Божим Законам розвиває в людині прекрасний характер, який гармоніює з усім, що чисте, святе й непорочне. У житті такої людини ясно видно євангельську звістку Христа. Приймаючи милість Христа і Його спасіння від сили гріха, людина встановлює правильні відносини з Богом. Життя, очищене від суєтності й марнославства, наповнюється Божою любов'ю. Щоденне дотримання Божого Закону формує характер, що гарантує вічне життя в Божому Царстві (Сини і дочки Бога. С. 42). ДББ 171.1
Однак Христос не запевняє нас у тому, що досягнення досконалості характеру — легка справа. Шляхетний, усебічно розвинутий характер не успадковується. Це не приходить до нас випадково. Шляхетний характер виховується особистими зусиллями, завдяки заслугам і благодаті Христа. Бог дає нам таланти й розумові здібності, а ми формуємо характер. Він здобувається у тяжкій, суворій боротьбі з власним “я”. Ми маємо провадити битву за битвою проти успадкованих нахилів. Нам слід критично оцінювати себе, щоб не дозволити жодній негативній рисі залишитися невиправленою (Наочні уроки Христа, c. [331]). ДББ 171.2
Істина нічого не означає для людини, якщо вона не виявляє своїми піднесеними рисами характеру сили, вищої за ту, яку може дати світ, а також особливий, святий вплив, властивий самій істині. Людина, освячена істиною, справлятиме спасаючий, живий вплив на всіх, з ким вона стикається. Такою є біблійна релігія (Свідчення для проповідників. С. 378). ДББ 171.3
Ми маємо постійну потребу в новому одкровенні Христа, у щоденному досвіді, який гармонує з Його вченням. Високі й святі досягнення перебувають у межах наших можливостей. Постійний прогрес у пізнанні й доброчесності — це Божий намір щодо нас. Його Закон є відлунням Його голосу, що звертається до всіх із запрошенням: “Підійміться вище. Будьте святі і ще освячуйтеся”. Щодня ми можемо просуватися вперед в удосконаленні християнського характеру (Служіння зцілення, c. [503]). ДББ 171.4