Адже маємо не Такого Первосвященика, Який не може співчувати нашим слабкостям, але Який подібно до нас був випробуваний у всьому, за винятком гріха (Євр. 4:15). ДББ 194.1
Після Свого хрещення Син Божий вирушив у похмуру пустелю для спокуси від диявола… Сорок днів він нічого не їв і не пив… Він усвідомлював владу апетиту над людиною, і заради грішної людини Він переніс це найсуворіше випробування. Він здобув перемогу, яку мало хто може належно оцінити. Панівну силу збоченого апетиту й тяжкий гріх потурання йому можна зрозуміти за тривалістю посту, який наш Спаситель витримав, щоб зруйнувати його владу… Він прийшов на Землю, щоб з'єднати Свою Божественну силу з нашими людськими зусиллями і щоб завдяки Його підтримці й моральній силі, якою Він наділяє, ми могли здобути перемогу заради себе самих. ДББ 194.2
О, яка неперевершена поблажливість: Цар слави зійшов у цей світ, щоб перенести муки голоду та жорстокі спокуси підступного ворога й тим придбати безмірну перемогу для людини! Ось незрівнянна любов… ДББ 194.3
Не тільки муки голоду зробили страждання нашого Спасителя такими невимовно важкими. На Його Божественну душу важко тисло почуття провини, яке стало наслідком потурання апетитові, який приніс жахливе прокляття в наш світ… ДББ 194.4
Одягнений у природу людини, під жахливою вагою людських гріхів, наш Спаситель виступив проти сили сатани в цій великій спокусі, яка наражає на небезпеку душі людей. Перемігши цю спокусу, людина змогла б перемогти й усі інші. ДББ 194.5
Нестриманість лежить в основі всього морального зла, відомого людині. Христос почав справу викуплення саме там, де почався шлях людства до загибелі. Падіння наших прабатьків було викликане потуранням апетиту. Першою справою Христа у викупленні було подолати апетит. Яку дивовижну любов виявив Христос, прийшовши у світ, щоб взяти наші гріхи та немочі на Себе і пройти шляхом страждань, аби Своїм незаплямованим життям показати нам, як жити і перемагати так, як жив і перемагав Він! (Страждання Христа. С. 10-12)! ДББ 194.6