Go to full page →

9 липня. Відкриває значення Святого Письма ДББ 233

Нам це Бог відкрив через Свого Духа, бо Дух досліджує все, навіть глибини Божі (1 Кор. 2:10). ДББ 233.4

Бог побажав сповістити світові Істину за допомогою людей, i через Святого Духа Вiн зробив їх придатними для цієї справи. Бог керував їхнім розумом при виборі того, що вони мали говорити або писати. I хоч цей скарб покладено до земних посудин, він небесного походження. Це свідоцтво дійшло до нас за допомогою недосконалих висловів людської мови, однак це відкриття Боже, i кожне покірне Боже дитя бачить у ньому славу Божественної сили, сповнену благодаті й правди. ДББ 233.5

У Своєму Слові Бог дав людству знання, необхідні для спасіння. Святе Письмо повинно прийматись за авторитетне, безпомилкове відкриття Його волі. Воно є мірилом людського характеру, дороговказом до Істини та критерієм наших досвідів… Той факт, що Бог відкрив Свою волю людям через Своє Слово, не відкидає необхідності в постійній присутності та керівництві Святого Духа. Навпаки, Дух був обіцяний Спасителем, щоб відкрити Слово Його рабам, освітити й допомогти практично використати його вчення (Велика боротьба. С. vi, vii). ДББ 234.1

Ті, хто копають вглибину, знаходять приховані перлини істини. Святий Дух підтримує серйозного дослідника. Він осяває розум і дає людині нове, свіже розуміння істини. Душа, що шукає наповниться такою радістю і спокоєм, які раніше були їй невідомі. Як ніколи раніше, вона усвідомлює, наскільки дорогоцінна істина. Нове небесне світло так ясно висвічує значення написаного, що створюється враження, ніби кожна буква Біблії тиснена золотом. Сам Бог звертається до розуму і серця, роблячи Слово духом і життям (Вибрані вісті. Т. 2. С. 39). ДББ 234.2

Святий Дух сповняє Христовою благодаттю серця багатьох благородних шукачів правди, викликаючи в них уподобання, протилежні їхній вдачі й отриманому вихованню. Світло, яке “просвічує кожну людину, що приходить на світ” (Івана 1:9), сяє в їхніх душах; і якщо вони підуть за цим Світлом, воно приведе їх до Божого Царства (Пророки і царі, c. [376, 377]). ДББ 234.3