Апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса, і велика благодать була на них усіх (Дії 4:33). ДББ 257.2
Що сталося після того, як Святий Дух був злитий у День П'ятидесятниці? Радісна новина про воскреслого Спасителя досягла найвіддаленіших куточків населеного світу. Коли учні проголошували вістку про спасаючу благодать, серця слухачів упокорювалися силою цієї вістки. Новонавернені прибували з усіх кінців до Церкви. Відступники поверталися до Бога. Грішники об'єднувалися з віруючими в пошуках дорогоцінної перлини. Декотрі з найзапекліших противників Євангелія ставали його захисниками… Кожний християнин бачив у своєму братові одкровення Божественної любові та прихильності. Усіх об'єднувала одна мета, усі інші інтереси поступилися їй місцем. Віруючі прагнули явити світові христоподібний характер і працювати для зростання Його Царства. ДББ 257.3
“Апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса, і велика благодать була на них усіх” (Дії 4:33). Завдяки їхній праці до Церкви приєдналися вибрані мужі; прийнявши Слово Істини, вони присвятили своє життя тому, щоб нести іншим людям надію, котра наповнювала їхні серця миром і радістю. Їх неможливо було зупинити або залякати погрозами. Господь промовляв через них; переходячи з одного місця на інше, вони проповідували Євангеліє бідним та чинили чудеса Божественною силою благодаті (Дії апостолів, c. [48, 49]). ДББ 257.4
Обітниця Духа сьогодні належить нам не меншою мірою, ніж першим учням. Бог і нині наділяє людей силою згори, як Він робив це для тих, хто в день П'ятидесятниці чув слово спасіння. В цей самий час Його Дух і Його благодать пропонуються всім, хто має потребу в них і бажає повірити Богу на слово … ДББ 257.5
Ревність щодо Бога спонукали учнів нести свідчення істини з великою силою. Чи не повинні ці ревнощі і наші серця запалювати рішучістю проповідувати про викупну любов Христа, і то розп'ятого? Хіба Божий Дух не зійде сьогодні, зараз у відповідь на щиру, наполегливу молитву, щоб наповнити людей силою, необхідною для служіння? (Свідчення для Церкви. Т. 8. С. 20-22). ДББ 258.1